Ще одна пристрасть у житті Мерилін Монро. Хто б міг подумати? (11 фото)
Усі знають Мерилін Монро як легендарну блондинку Голлівуду та секс-символ епохи, але що насправді ховалося за образом легковажної дівчини? 
Пальним шанувальникам Монро буде цікаво дізнатися, що вона була зовсім не блондинкою, а справжнісінькою брюнеткою. До того ж мала дуже високий інтелект, просто екранний імідж зобов'язував її бути легковажною блонді з розкішною фігурою. Президенти аби в кого не закохуються. Мерилін була успішною бізнес-леді (вона заснувала власну продюсерську компанію — Мерилін Монро Productions Inc.), розумілася на політиці та пристрасно любила літературу й поезію. 
Мерилін розуміла, що шанувальники бачать у ній лише поверхневий образ, і, можливо, саме через це страждала від важких нападів депресії. 
Одного разу вона зізналася в інтерв'ю французькому журналисту Жоржу Бельмонту:
«Так, можливо, я й не закінчувала університет, але ніколи не припиняла самоосвіти. Я пройшла курс історії та прочитала твори багатьох легендарних письменників», — розповіла Монро. 
Зазвичай на знімках Монро постає в сексуальних позах або у звабливому вбранні — вона, безперечно, розкішна. Та існувала й інша грань акторки, яку вдавалося підловити лише кільком фотографам. 
Один із найщиріших знімків зробила фотографка Ева Арнольд: вона сфотографувала Мерилін за читанням книжки. Коли вона запитала, що це за книжка, виявилося, що Монро читала «Улісса» Джеймса Джойса — один із найскладніших для сприйняття творів світової художньої літератури. 
«Вона розповіла, що тримає „Улісса“ у своїй машині й читає його вже досить давно, — згадувала Ева Арнольд. — За її словами, їй подобається, як звучить книга, і вона б читала її вголос самій собі, щоб краще осягнути суть, але це виявилося занадто складно. Вона не могла читати її послідовно. Коли ми зупинилися на місцевому дитячому майданчику, аби зробити фото, вона дістала книжку й заглибилася в читання, поки я заправляла плівку. Звісно ж, я її сфотографувала». 
Поєднання книжки та дивовижно вродливої жінки — справжня рідкість. 
Це ламає стереотипи. Спочатку бачиш лише гарне тіло, але потім розглядаєш значно глибше. 
Приватна бібліотека Мерилін налічувала близько чотирьохсот книжок. Серед них — класика від Джона Мільтона, Гюстава Флобера та Халіля Джебрана, а також твори сучасників, зокрема Ернеста Гемінґвея, Семюела Бекета й Джека Керуака. Крім того, там було чимало історичних праць, включно з шеститомником про життя Авраама Лінкольна.
