Як виглядали улюблені місця туристів століття тому (21 фото)

Безцінні пам’ятки історії та відомі міста світу колись були цілком звичайними пейзажами, що нічим не вирізнялися з-поміж інших. Світлини популярних туристичних локацій сторічної давнини та сучасні кадри вражають дивовижними змінами, які сталися з цими місцями за відносно короткий час.







Гора Рашмор у 1905 році. Колись індіанці лакота, які мешкали в цій місцевості, називали гору «Шість праотців». У 1930 році її перейменували на честь Чарльза Рашмора — американського юриста з Нью-Йорка, який організував експедицію та впервые відвідав цей край у 1885 році. Спорудження монумента розпочалося у 1927 році й завершилося в 1941-му. Під час будівництва вдалося уникнути смертельних нещасних випадків, однак частина робітників згодом померла від захворювань легень, спричинених гранітним пилом.





Гора Рашмор нині. У скелі висічено барельєфи голів президентів Джорджа Вашингтона, Томаса Джефферсона, Теодора Рузвельта та Авраама Лінкольна.



Меморіал Лінкольна у 1917 році. Тоді ніхто й уявити не міг, що у 2000-х роках це місце щороку відвідуватимуть шість мільйонів людей. Меморіал на березі річки Потомак складається з величезної статуї Авраама Лінкольна, який сидить, і двох кам'яних плит із викарбуваними текстами його другої інавгураційної промови та Геттісберзького звернення. Заболочену місцевість пізніше перетворять на штучне водоймище.



Меморіал Лінкольна в наші дні. Біля цієї пам'ятки в центрі Вашингтона відбувалося чимало протестів, виступів і дебатів. Зокрема, саме тут у 1963 році Мартін Лютер Кінґ виголосив свою знамениту промову «Маю мрію».



Великий сфінкс у Гізі у 1871 році. На світлині позують французький єгиптолог Огюст Маріетт та імператор Бразилії Педру II разом з іншими учасниками експедиції.



Великий сфінкс нині. Протягом століть найдавніша з відомих монументальних скульптур у світі зазнавала ушкоджень (у неї відпав ніс), її відкопували та увіковічнювали. Сфінкса висікли із суцільної скелі на плато Гіза, а на початку 1900-х років його розкопали французькі дослідники. Найпопулярніша версія щодо його призначення — споруду звели, аби уособлювати фараона Хафру (2558–2532 рр. до н. е.).



Статуя Христа-Спасителя у 1924 році. 38-метрова статуя в Ріо-де-Жанейро виготовлена із залізобетону та мильного каменю. Найбільшу релігійну скульптуру звели виключно на пожертви католицької громади Бразилії. Будівництво розпочалося у 1922 році й тривало шість років.



Статуя Христа-Спасителя сьогодні. У статую двічі влучала блискавка, а у 2007 році її занесли до списку Нових семи чудес світу.



Олімпійські ігри в 1896 році. Започатковані ще в 776 році до нашої ери, Олімпійські ігри колись проводилися на честь богині Афіни. Стадіон Панатінаїкос в Афінах, відбудований на руїнах давньогрецького стадіону, повністю споруджений із мармуру і є одним із найстаріших у світі. У квітні 1896 року тут відбулися перші сучасні міжнародні Олімпійські ігри, в яких узяли участь 14 країн.



Олімпійські ігри в наші дні. Японія виділила 3 мільярди доларів на проведення Олімпіади 2020 року. Підземний стадіон у Токіо вміщує щонайменше 68 тисяч глядачів. У цих Олімпійських іграх візьмуть участь понад 200 країн.



Ейфелева вежа в 1887 році. Спочатку не передбачалося, що ця пам'ятка інженерної думки стоятиме постійно. Гюстав Ейфель збудував вежу до Всесвітньої виставки 1889 року, після чого її мали демонтувати. Від проєкту вежі свого часу відмовилася Барселона, тому її звели в Парижі. Коли в 1940 році Париж здався нацистській Німеччині, французи обрізали троси ліфтів на Ейфелевій вежі, щоб окупантам довелося долати всі 700 сходинок пішки, аби підняти свій прапор.



Ейфелева вежа сьогодні. Нині Ейфелева вежа приваблює більше туристів, ніж будь-яка інша платна пам'ятка у світі. У різних куточках планети нараховується щонайменше тридцять її копій.



Сан-Франциско у 1906 році. Тоді руйнівний землетрус магнітудою 7,8 бала спустошив район затоки. Загинуло понад три тисячі людей. На той момент Сан-Франциско посідав дев'яте місце за величиною серед міст США. Близько 80% міста було знищено пожежами, а чимало мешканців утекли до Окленда й Берклі. Фінансові збитки від стихійного лиха перевищили 400 мільйонів доларів.



Сан-Франциско сьогодні. Завдяки щільності населення приблизно 18 451 особа на квадратну милю сучасний Сан-Франциско є другим за цим показником містом у США після Нью-Йорка.



Таймс-сквер у 1898 році. Острів Мангеттен уперше заселили голландці у 1624 році, і територія, де нині розташована Таймс-сквер, слугувала транспортним вузлом. Згодом ділянку навколо цього місця, де тримали коней і худобу, почали називати Лонгакром. У 1904 році газета The New York Times переїхала до будівлі на 42-й вулиці з виходом на площу Лонгакр. Невдовзі тут відкрили станцію метро, а площу перейменували на Таймс-сквер. Уже за три тижні на стіні банку на розі 46-ї вулиці та Бродвею з'явилася перша електрична реклама.



Таймс-сквер нині. Це місце щороку відвідують 50 мільйонів людей, а в пік туристичного сезону цими вулицями проходить до 460 тисяч пішоходів.



Бостон, 1860 рік. Це найстаріша збережена світлина, зроблена з висоти пташиного польоту. Її зняв американець Джеймс Воллес Блек 13 жовтня 1860 року, піднявшись на аеростаті на высоту 630 метрів. На цьому кадрі видно дві історичні пам'ятки: Стару південну церкву в неоготичному стилі та первинну церкву Трійці, яку незабаром знищить велика бостонська пожежа 1872 року і яку згодом відбудують наново.



Бостон сьогодні. Заснований колоністами-пуританами у 1630 році, Бостон став першим містом у США, де з'явилися безкоштовна середня школа, система метрополітену та перший громадський парк. Вважається, що бостонці жертвують на доброчинність більше за інших і пишаються тим, що їхнє місто перетворилося на міжнародний центр вищої освіти.



Кіото в 1886 році. Вулиця Сіджо-дорі та прилеглі території стали одними з найпопулярніших куточків серед туристів, які відвідують Кіото. За кількістю крамниць і ресторанів ця локація змагається з Токіо. «Сіджо» означає «четверта вулиця». Вона існує ще з тих часів, коли Кіото був столицею та мав назву Хейан-кьо — «столиця миру і спокою».



Кіото був столицею Японії понад тисячу років — із 794 до 1868 року. Дехто й досі вважає Кіото справжньою столицею країни, хоча імператорський престол перенесли до Токіо у 1868 році.