Що таке «Окец», або Як собаки служать в ізраїльській армії (20 фото)

Поміж багатьох спецпідрозділів ЦАХАЛу (Армії оборони Ізраїлю) «Окец» — найнезвичніший. Ця назва перекладається з івриту як «укус» або «жало» і влучно відображає його суть. Це унікальний антитерористичний кінологічний батальйон, у якому пліч-о-пліч із людьми служать собаки.





Основне завдання бійців «Окец» — допомога групам захоплення та участь в антитерористичних операціях. Кінологи зі своїми чотирилапими вихованцями завжди перебувають на передовій і беруть активну участь у виконанні найскладніших та найнебезпечніших завдань. Пси першими йдуть в атаку, шукають вибухівку й зброю, виявляють ворогів у натовпі та допомагають дістати їх із автомобілів, тунелів і з-за барикад.



Доводиться бійцям підрозділу брати участь і в рятувальних операціях. Собаки розшукують людей під завалами, допомагають доправити постраждалим їжу, воду та медикаменти, а також забезпечують зв'язок із ними.





Перший кінологічний підрозділ в ізраїльтян з'явився ще 1939 року. Він входив до складу підпільної організації «Хагана», яка діяла в Палестині. Сам батальйон — одноліток держави Ізраїль. Його створили 1948 року як особливий підрозділ кінологів «7149». Проте про новий батальйон тоді не заведено було говорити вголос — він упродовж багатьох років існував у режимі цілковитої таємності.



У 1974 році кінологічний батальйон перейшов у підпорядкування Головного командування піхоти та десантних військ. Саме тоді він і отримав сучасну назву «Окец». У 1980 році підрозділ розсекретили — це сталося після гучної операції зі звільнення заручників у комуні Місгав-Ам.



Батальйон «Окец» складається з чотирьох рот: пошуково-рятувальної, службово-розшукової, антитерористичної та роти розмінування. Кожна з них укомплектована собаками, які оптимально підходять для виконання основних завдань підрозділу.



Пошуково-рятувальна рота розшукує людей під завалами. Службу тут несуть здебільшого лабрадори, яких ретельно відбирають за характером. Найважливіша вимога до собаки-рятувальника — відсутність агресії до людей.



Службово-розшукова рота здійснює пошук, переслідування та затримання підозрюваних. Собаки в ній поділяються на дві групи: пошукові та «ліквідатори». Тварини, натреновані для пошуку, здатні шукати ціль, переслідувати її на відстань до 6 км й утримувати до приходу бійців. Пси-«ліквідатори» здійснюють жорстке затримання, а іноді навіть ліквідацію зловмисника.



Завдання роти розмінування — пошук вибухових речовин, боєприпасів, зброї та наркотиків. Собаки із цієї роти несуть службу на блокпостах, оглядаючи людей та автомобілі. Це тварини невеликих порід, здатні проникнути в найвіддаленіші куточки салону або пробратися у вщерть заповнений вантажем фургон.



Окремо варто відзначити собак-саперів, які йдуть попереду військових підрозділів і шукають міни та фугасы. Вони першими заходять у будинки, ризикуючи найбільше за всіх. Здебільшого це німецькі та бельгійські вівчарки — сильні, витривалі й із чудовим нюхом.



Антитерористична рота — це найсильніші та найагресивніші пси: ротвейлери, добермани та німецькі вівчарки. Разом із бійцями ці собаки штурмують будівлі, транспортні засоби та звільняють заручників. Тварини мають дуже серйозну підготовку, адже їхнє завдання — першими проникнути туди, де перебуває ворог, і знешкодити найнебезпечніших терористів або тих, хто віддає накази.



Під час штурму будівлі першим туди запускають пса, а вже за ним ідуть бійці штурмової групи. Коли ворога знешкоджено, а об'єкт перебуває під повним контролем, заходить кінолог і забирає собаку. Така тактика повністю виправдана й допомагає уникнути жертв серед бійців. Раптова поява великого агресивного пса діє на терористів безвідмовно — вони спантеличуються і рефлекторно втягуються у боротьбу з твариною, втрачаючи пильність.



Траплялося, що собаки допомагали знайти терориста, який заховався у будівлі від штурмової групи. Інколи стаються й накладки, наприклад, собака перемикається з ворогів на бійців спецпідрозділу, оскільки ті також озброєні. Попри ретельну підготовку вихованців, такі випадки все ж трапляються — адже навіть найрозумніший собака у бою часто діє рефлекторно.



Висока ефективність батальйону «Окец» пов'язана ще й зі специфікою регіону. Для мусульман собака — нечиста тварина, тому покусаний нею перед смертю терорист не може потрапити до раю. Через це там, де на блокпостах чергують службові собаки, «шахіди» з'являються набагато рідше.



На сьогодні в «Окец» працюють близько сотни собак. Термін служби тварини в підрозділі не перевищує 7–8 років, після чого, якщо дозволяє здоров'я та характер, її можуть перевести до поліції. Там собаки виконують ті самі функції, що й в армії — розшукують людей, наркотики та зброю. Винятком є «ліквідатори» — ці небезпечні пси виходять на пенсію і до роботи більше не залучаються.



Цуценят, які мають служити в «Окец», купують у Європі, найчастіше в розплідниках Німеччини та Нідерландів. Їхній вік лише 3–6 місяців, а ціна може сягати 15 тисяч доларів. Собак ретельно перевіряють військові кінологи — до тварин висувають дуже суворі вимоги, як фізичні, так і психологічні.



Собаки, які пройшли відбір, навчаються протягом року й лише потім потрапляють на службу. Пошукових собак і рятувальників перед цим обов'язково стерилізують.



Кінологів до батальйону набирають зі спецпідрозділу «Дувдеван» та ізраїльських десантних військ. Кожен військовослужбовець проходить річний курс навчання з обов'язковим складанням нормативів. З 2004 року в лавах «Окец» можуть служити не лише хлопці, а й дівчата.



Собаки спецпідрозділу живуть в окремих вольєрах площею 6 квадратних метрів. У такому помешканні є місце для приймання їжі та окремий туалет із доброю системою вентиляції. Підлогу вольєрів покривають спеціальною керамічною плиткою, яка добре миється й не ковзає.



У батальйоні є своя штатна ветеринарна клініка, де є все необхідне для лікування чотирилапих солдатів. Її фахівці можуть проводити найскладніші операції, зокрема стоматологічні. На території комплексу «Окец» розташований також фітнес-центр для собак із басейном.



Останній притулок пси з батальйону знаходять на цвинтарі, створеному 2004 року. Загиблих під час виконання службових обов'язків тварин і померлих своєю смертю «ветеранов» ховають із військовими почестями. Це ні в кого не викликає здивування, адже на рахунку багатьох собак десятки врятованих людських життів.