Як працював перший у світі сейсмограф Чжан Хена, чия таємниця досі не розкрита (6 фото)

Відомо, що на території Китаю не одне тисячоліття розвивалася унікальна цивілізація. Китайці подарували світу папір, порох, феєрверки та багато інших винаходів, якими людство користується століттями. Існують й інші дивовижні китайські розробки, які, на жаль, досі вважаються втраченими. Одним із таких пристроїв є неймовірний прилад Чжан Хена, який міг визначити, у якій саме частині величезної Піднебесної імперії стався землетрус.





У 132 році нашої ери в одній із провінцій Китаю стався руйнівний землетрус. Людям терміново потрібна була допомога, тож до Пекіна виправили гінця. Той скакав кілька днів, загнав кількох коней і прибув до імператорського двору навіть раніше, ніж планував. Однак імператор дізнався про лихо ще за кілька днів до цього. Як це було можливо в часи, коли не існувало радіозв'язку? Усе просто — про природний катаклізм імператора сповістив сейсмограф Чжан Хена.



Багато регіонів Китаю розташовані в сейсмічно активних зонах. Історичні хроніки розповідають про землетруси, які стирали з лиця землі цілі міста. Для імперії Хань такі катаклізми становили додаткову загрозу — лихом часто користувалися зовнішні вороги для нападу. Набіги на постраждалі міста були звичною справою, і це неабияк непокоїло імператорів.

Після землетрусу потрібно було негайно відправити допомогу — матеріальну та військову. Щоби не залежати від гінців, які пересувалися порівняно повільно й могли загинути в дорозі, для імператора створили унікальний сейсмограф. Цей прилад точно визначав, у якій саме частині імперії стався землетрус.

Історія винаходу

Сейсмограф винайшов китайський учений Чжан Хен. Він народився в 78 році нашої ери в родині бідного провінційного чиновника. Змалечку хлопчик прагнув знань і увесь свій час присвячував навчанню. Зусилля не минули марно, і до 37 років Чжан Хен зробив блискучу кар'єру, ставши придворним історіографом-астрологом.





Чжан Хен на сучасній китайській поштовій марці

Учений залишив помітний слід в історії науки Китаю. Чжан Хен удосконалив географічні карти імперії та зробив вагомий внесок у розвиток математики й астрономії. Він першим заявив, що місячне світло — це відбите сонячне. Утім, найважливішим його винаходом став сейсмограф.

Ідея приладу виникла після землетрусу, який завдав серйозних збитків столиці, зокрема й імператорському палацу. Чжан Хен працював над сейсмографом кілька років, і в 132 році пристрій довів свою ефективність. Ніхто не вірив, що апарат, більше схожий на витвір мистецтва, ніж на точний прилад, зможе «побачити» землетрус за сотні кілометрів. Проте сейсмограф справді працював.



Сейсмограф Чжан Хена являв собою велику мідну посудину, прикрашену зовні вісьмома драконами, орієнтованими за сторонами світу. Кожен дракон тримав у пащі мідну кулю. На основі приладу розташовувалися вісім жаб із широко розтуленими ротами — по одній під кожним драконом.

Як працював прилад

Коли сейсмограф уловлював підземні поштовхи з якогось напрямку, дракон, що відповідав за цю сторону, випускав із пащі кулю. Вона падала в рот жабі із дзвоном, який було чути по всьому палацу. Точний устрій механізму приладу невідомий, а описи, що збереглися, часто суперечать один одному. Учені припускають, що всередині містився чутливий маятник, оточений вісьмома важелями, з'єднаними з драконами.



Землетруси спричиняють коливання ґрунту, відчутні за сотні й навіть тисячі кілометрів. Люди можуть їх не помічати, але прилади фіксують найменші рухи. Маятник сейсмографа Чжан Хена відхилявся від вертикалі й зачіпав один із важелів. Це приводило в дію пружинний механізм, який виштовхував кулю з пащі дракона.

Імператор високо оцінив винахід придворного вченого. Відтоді сейсмограф завжди стояв у палаці, точно вказуючи напрямок, де стався землетрус. Однак ані цей видатний винахід, ані безліч інших відкриттів не вберегли Чжан Хена від недоброзичливців. Через чотири роки після створення сейсмографа він потрапив у опалу через придворні інтриги й був відправлений керувати віддаленою провінцією. Там він і провів решту життя серед книжок, карт і хитромудрих приладів.

На жаль, до наших днів сейсмограф Чжан Хена не зберігся. Численні прилади, представлені в музеях та колекціях, — це сучасні репліки, створені за описами з давніх трактатів. Вони, звісно, не працюють, адже креслення чутливого механізму було втрачено.



Сучасний сейсмограф

Ентузіасти неодноразово намагалися відтворити апарат, застосовуючи сучасні технології. Проте жоден із цих механічних сейсмографів не зміг зафіксувати навіть найближчі підземні поштовхи. У найкращому разі кулі падали хаотично, не вказуючи навіть приблизного напрямку. Тож секрет стародавнього китайського сейсмографа, найімовірніше, втрачено назавжди.