Чому зірвані недозрілими фрукти дозрівають (4 фото)

Добре відомо, що іноді фрукти збирають ще зеленими. Це роблять із різних причин. Часом потрібно транспортувати продукцію на далекі відстані, а буває й так, що квапитися змушують погодні умови. Проте нічого страшного в цьому немає, адже більшість фруктів без проблем дозрівають вже після збирання. З'ясуймо, чому так відбувається.





Як це працює

Фрукти, зібрані ще зеленими, після дозрівання такі ж смачні та корисні, як і ті, що дозріли в природних умовах. Гарним прикладом є помідори й банани, які «доходять» на газеті в темному місці. Банани часто доводять до потрібної кондиції у спеціальних «газових камерах», які прискорюють процес достигання.



Достигають фрукти завдяки етилену — газоподібному фітогормону, який виробляється всередині плоду. Вчені називають його також «гормоном стиглості». Під дією цієї речовини прискорюються обмінні процеси, і плід набуває природного забарвлення, соковитості та притаманного стиглому стану смаку.

Механізм дозрівання дослідив ще минулого століття радянський учений Дмитро Нелюбов. Також він відкрив етилен і пояснив, як той діє на фрукти. Виділяється речовина навіть у зірваних з гілок плодах. Причому нерідко буває, що в такому разі достигання відбувається значно швидше. Це пов'язано з нестачею вологи, яка гальмує дію етилену.

Чи всі фрукти дозрівають?

На жаль, здатність дозрівати мають не всі фрукти. Добре піддаються дії «гормону стиглості» яблуко, манго, банан, авокадо, груша, абрикос. Вони виділяють достатньо етилену, щоб вистачило і їм, і сусіднім фруктам інших видів. Тому поряд із бананами, що дозрівають, рекомендують зберігати плоди, чутливі до етилену, але які не виробляють його у великих кількостях. Це айва, хурма, сливи, ананаси.





А от гранат, інжир і виноград марно зривати зеленими й класти поруч із етиленовими рекордсменами. Цим фруктам для достигання неодмінно потрібно залишатися на гілці. Їм необхідні вода та поживні речовини, якими їх забезпечує рослина. Якщо їх зірвати незрілими, вони не дозріватимуть, а «старітимуть» і поступово псуватимуться.

Слід пам'ятати, що для ефективного дозрівання потрібно створити певні умови. Фрукти вміщують у картонні коробки або дерев'яні ящики з кришками. Усередині неодмінно має бути сухо й темно. Температуру в приміщенні, де зберігається такий врожай, підтримують на рівні 20-22 градусів Цельсія.

Оптимальна температура дуже важлива, адже за її перевищення етилен виділяється швидше, однак фрукти при цьому стають м'якими, зі в'ялою шкіркою. Приблизно так само негативно діють і сонячні промені. Ультрафіолет до того ж сприяє появі на шкірці темних плям, які сильно псують товарний вигляд продукції.



Найгірше, що можна зробити для недозрілих фруктів, — це упакувати їх у поліетилен. За таких умов плоди починають гнити й псуються за лічені дні. Винен конденсат, що утворюється всередині непровітрюваного об'єму. Під час збирання у промислових масштабах ніхто не чекає, поки банани чи абрикосы дозріють у коробках. Їх поміщають у спеціальні камери, куди подають штучно синтезований етилен. Майже всі фрукти, які ви бачите взимку на прилавках, пройшли таку обробку.