Чи можна кип'ятити воду повторно: розбір головного кухонного міфу (4 фото)

Переконання про шкоду повторного кип'ятіння води десятиліттями передавалося з покоління до покоління. Багатьом з дитинства знайомі попередження про те, що охолоджений окріп нібито перетворюється на небезпечну «отруту». Проте хімічні дослідження та фізичні розрахунки повністю спростовують цей стереотип. Давайте розумітися!





Коріння цього міфу сягає 1968 року, коли відомий радянський кулінарний експерт Вільям Похлєбкін опублікував книгу «Чай. Його типи, властивості та вживання». У ній автор рекомендує не кип'ятити воду повторно і не доливати свіжу до охолола.

Важлива деталь: Похлєбкін пояснював цю рекомендацію виключно смаковими якостями напою — через повторне кип'ятіння чай втрачає аромат і може гірчити. Про шкоду здоров'ю у книзі не згадувалося.

Згодом практична рада трансформувалася в народній свідомості у небезпечне повір'я. До нього додалися домисли про утворення важкої води, дейтерію, канцерогенів та небезпечних нітратів.



Побоювання щодо накопичення токсичних речовин або дейтерію (важкого ізотопу водню) неодноразово перевірялися науковою спільнотою.

Розрахунки академіка І. Петрянова-Соколова показали, що для підвищення концентрації дейтерію у звичайному чайнику до дійсно небезпечного рівня потрібно було б випарувати об'єм води, що в сотні мільйонів разів перевищує масу Землі.

У ході експериментів китайських дослідників було перевірено динаміку зміни складу 15 літрів водопровідної води при багаторазовому нагріванні. Для досягнення критичної концентрації важких металів воду потрібно закип'ятити близько 140 разів поспіль, а нітратів — 36–40 разів. Однак фізично вода повністю випаровується вже до 18 циклу, не встигнувши стати шкідливою.

Фахівці у галузі харчової хімії та медицини підтверджують, що в очищеній водопровідній воді при повторному нагріванні не утворюється отруйних сполук, а частка дейтерію залишається мікроскопічною.





При нагріванні відбувається відома хімічна реакція: розчинні гідрокарбонати кальцію та магнію перетворюються на нерозчинні карбонати:

Ca(HCO3)2 → CaCO3↓ + H2O + CO2↑

Mg(HCO3)2 → MgCO3↓ + H2O + CO2↑

Ці сполуки випадають в осад, утворюючи знайомий всім накип. З цієї причини при повторному кип'ятінні концентрація солей жорсткості не зростає, а зменшується, тому що основна їх частина вже випала на дно чайника при першому нагріванні.



Оновлювати воду в чайнику варто лише в окремих побутових ситуаціях. Якщо окріп простояв відкритим більше доби, його краще злити через ризик попадання пилу та розвитку бактерій з повітря. Поява стороннього запаху чи смаку також сигналізує про проблеми з якістю вихідної води. Крім того, варто уникати приладів з неякісного дешевого пластику, тому що при нагріванні шкідливі речовини можуть виділятися із самого корпусу.

Що ж у результаті?

Якщо чайник виконаний із безпечних матеріалів, а вихідна вода придатна для пиття, кип'ятити її абсолютно безпечно. Головне - стежити за чистотою посуду та якістю використовуваного приладу.