«Віскі-війна»: як безлюдний клаптик суші на півстоліття посварив Канаду та Данію (9 фото)
Десь у суворих водах високих широт Атлантики, на самому краю крижаного дихання Північного Льодовитого океану, загубився крихітний шматочок суші. 
Названий на честь гренландського полярного дослідника XIX століття, острів Ханс настільки безплідний, наскільки це взагалі можливо для безлюдного клаптика землі — плоский голий стрімчак без єдиної травинки, без води і без натяку на природні ресурси. І, тим не менш, ця нічим не примітна скеля стала центром територіальної суперечки між Канадою та Данією, яка вирувала майже півстоліття. 
Вид на острів Ганс з повітря
Острів Ханс лежить посеред протоки Нерса - водної артерії, що розділяє Канаду та Гренландію (автономну територію Данії). Міжнародне право каже: кожна держава має право претендувати на територію в межах 12 морських миль від свого берега. Цей принцип помістив острів Ганс одночасно і в данські, і канадські води. 
Суперечка розгорілася 1973 року, коли обидві країни займалися делімітацією морських кордонів. Тоді сторонам не вдалося дійти згоди, і питання відклали на потім. А по-справжньому конфлікт спалахнув 1984 року, коли міністр у справах Гренландії у складі датського уряду висадився на острові, поставив національний прапор і залишив записку: «Ласкаво просимо на датський острів», а разом із нею пляшку шнапсу. Дізнавшись про це, Канада негайно відправила на острів загін солдатів. Датський прапор було замінено канадським, а датський шнапс канадським віскі. 
Пляшка коньяку та банки зі свининою та фруктами, залишені датськими військовими на острові Ханс у 2003 році
Так почалася ця легковажна «віскі-війна». Довгі роки канадські та данські військові по черзі відвідували острів, щоб змінити прапор та залишити пляшку алкоголю. 2005 року канадці підвищили ставки, встановивши на острові металеву табличку. Датчани не стали відповідати тим самим. Їхній міністр закордонних справ заявив, що «висаджуватися на берег, щоб зривати чужий прапор і ставити свій, було б дещо дбайливо». 
У червні 2022 року Канада та Данія підписали історичну угоду про поділ острова. Кордон проляг по природному розлому з півночі на південь, поділивши скелю приблизно навпіл (гренландська частина трохи більше). 
У грудні 2023 року Данія останньою ратифікувала договір, і він набув чинності. 
Таким чином, після півстоліття «пляшкової війни» у Гренландії з'явився перший і єдиний сухопутний кордон, а Канада отримала спільного сусіда з Європою. 
Для корінних народів — інуїтів Нунавута та Гренландії острів, який вони називають Тартупалук («нирка»), зберіг своє історичне значення як мисливське угіддя. Угода гарантує їм свободу пересування та традиційне використання території. 
