Найкрасивіші знімки космосу 2025 від Reuters та Джеймса Вебба (15 фото)

Агентство Reuters подарувало світу добірку з найприголомшливіших фотографій космосу за минулий рік. Краси вам у стрічку.





Ці зображення, зроблені телескопами NASA, Європейської космічної агенції та обсерваторією Джеймса Вебба, захоплюють уяву: туманності, галактики, протопланетні диски та залишки наднових виглядають як картини художника-фантаста. Поки ми на Землі боремося з пробками та податками, космос нагадує: ми — крихітна порошинка у нескінченному шоу світла та пилу.

Об'єкт Хербіга – Аро 49/50

Ця хмара газу і пилу від викидів зірки, що формується, одержала прізвисько "космічний торнадо". Знімок JWST показує складні струмені та структури, а на тлі видно далеку галактику.



Туманність "Вуаль"

На цьому знімку, отриманому за допомогою рентгенівського телескопа Чандра, найпотужнішого у світі рентгенівського телескопа, зображена Петля Лебедя, також відома як Туманність Вуаль, залишок наднової, що утворився внаслідок вибухової загибелі масивної зірки.





Туманність Орла

Це нещодавно оброблене зображення дає нове уявлення про величезний стовп холодного газу і пилу висотою 9,5 світлових років, що є частиною великої туманності Орла, також званої Месьє 16. Туманність Орла — одна з багатьох туманностей у Чумацькому шляху, відомих своїми химерними хмарами пилу.



Народження зірки у туманності Омар

Космічний телескоп Джеймса Вебба зобразив цю блискучу сцену народження зірки, в якій знаходиться Пізм 24, молоде зоряне скупчення в ядрі прилеглої туманності Лобстер, приблизно в 5500 світлових роках від Землі в сузір'ї Скорпіона. Пізм 24, будучи яскравим зірковим розплідником і одним із найближчих місць народження масивних зірок, надає рідкісну можливість вивчити великі та масивні зірки.



Південний полюс Юпітера

Циклони розміром із планету з висоти 51 тисячі кілометрів — вихори газового гіганта.



Область Стрілець B2

Пил, що світиться, нагріта молодими зірками біля центру Галактики. Sgr B2 - це найпотужніша і найактивніша область зіркоутворення в нашій галактиці, розташована всього за кілька сотень світлових років від нашої центральної надмасивної чорної діри.



Туманність "Червоний Павук"

Промені довжиною три світлові роки нагадують павучі лапи. Планетарні туманності, такі як туманність Червоного Павука, утворюються, коли звичайні зірки, такі як Сонце, досягають кінця свого життя. Ця фаза життя зірки так само швидкоплинна, як і прекрасна, і триває всього кілька десятків тисяч років.



"Кільце Ейнштейна"

Гравітаційне лінзування: світло однієї галактики згинається навколо іншої. Кільця Ейнштейна виникають, коли світло від далекої галактики викривляється під впливом гравітації потужного об'єкта, розташованого ближче, у разі іншої галактики. Світло від далекої галактики, яке інакше поширювалося б по прямій лінії, слідує за викривленим гравітаційно простором-часом, посилюючи світло, що йде через галактику, і діючи як свого роду природна лупа.



Велика Магелланова Хмара

Галактика-супутник Чумацького Шляху із гарячим газом від молодих зірок.



Залишок наднової Кассіопея A

Зображення, отримане за допомогою телескопів Chandra, Webb, Hubble і Spitzer, демонструє залишок наднової Кассіопеї, що світиться, А. Cas A — наймолодший з відомих залишків наднової в нашій Галактиці, розташований на відстані 10 000 світлових років у сузір'ї Кассіопеї.



Телескоп Джеймса Вебба зробив приголомшливе зображення планетарної туманності NGC 6072 і показав, що вона виглядає зовсім не так симетрично, як більшість подібних об'єктів.

Виявляється, причина в тому, що в центрі туманності знаходиться не одна зірка, а подвійна система — дві зірки, що обертаються одна навколо одної. Головна зірка вже старіє і почала скидати свої зовнішні верстви газу та пилу. Її компаньйон взаємодіє з цими викидами, "розтягуючи" і спотворюючи їх, через що туманність набула незвичайної асиметричної форми.



Рентгенівський телескоп «Чандра» зняв спіральну галактику NGC 1068 — вона є недалеко від нас.

У її центрі ховається надмасивна чорна діра, удвічі важча за ту, що у центрі Чумацького Шляху. З цієї дірки виривається сильний вітер зі швидкістю близько 1,6 мільйона км/год. Цей вітер розігріває газ і змушує центр галактики яскраво світитись у рентгенівських променях.



Це фото, зняте космічним телескопом «Хаббл», показує спіральну галактику Месьє 77 (M77), яку ще називають Галактикою Кальмар. Вона знаходиться у сузір'ї Кіта на відстані приблизно 45 мільйонів світлових років від нас.



Карликова галактика Лев P — маленька та ізольована галактика, яка не піддається впливу великих сусідів на зразок Чумацького Шляху чи Андромеди.



Ці знімки нагадують: космос – місце, де краса поєднується з хаосом. Поки ми сперечаємося про земне, там народжуються зірки і руйнуються галактики.