Порто Флавія – неймовірний порт, вмурований у скелю (17 фото + 1 відео)
Біля західного узбережжя Сардинії, другого за величиною острова Середземному морі, на висоті морських хвиль причаївся унікальний інженерний шедевр. Це Порто Флавія — не порт у звичному розумінні, а майстерно прихований отвір у прямовисній вапняковій скелі, шахта. 
За ним пролягав шестисотметровий тунель прямісінько до копалень Масуа, де добували цинк і свинець. Руду конвеєрними стрічками доставляли до виходу з тунелю, де механічна рука вантажила її прямо в трюми кораблів. Цей неймовірний порт, побудований в 1924 інженером Чезаре Вечеллі, носить ім'я його дочки Флавії. 
До його спорудження руду доводилося доставляти з копалень на пляж, де її вручну вантажили на невеликі човни. Ці човни переправляли цінний вантаж до порту на острові Карлофорті, що за тридцять кілометрів. Там руду складували на складах або в трюмах пароплавів, що чекають, поки не набиралася повна партія для відправки на заводи Франції, Бельгії та Німеччини. Цей процес був дорогим, повільним та небезпечним: перевантажені човни нерідко тонули у бурхливому морі. У шторм повне завантаження одного пароплава в Карлофорт міг займати до двох місяців. Навіть за хорошої погоди очікування займало не менше тижня. 
Власник копалень доручив інженеру Вечеллі знайти рішення для прискорення та здешевлення навантаження. Обстежуючи узбережжя, Вечеллі виявив ідеальне місце на високих стрімчах навпроти скелі Пан ді Зуккеро. Море тут було досить глибоким для великих суден і добре захищеним від вітру та хвиль, а руду можна було вантажити прямо зі скелі. 
Проект Вечеллі включав два розташовані один над одним шестисотметрові тунелі, з'єднані дев'ятьма величезними вертикальними резервуарами для зберігання руди. У верхньому тунелі потяг доставляв руду до цих силосів, а в нижньому конвеєрна стрічка забирала її і несла до вантажного доку. Там ще один конвеєр на рухомій стрілі засинав руду прямо на пароплав, що стояв біля підніжжя скелі. Резервуари, видовбані прямо в скелі, містили понад 10 000 тонн руди. Виходи тунелів до моря були оформлені бетонними баштами та декоративними плитами під назвою порту. 
Коли Порто Флавія розпочав роботу 1924 року, він скоротив витрати виробництва руди на 70%, дозволивши компанії Vieille Montagne за короткий термін завоювати істотну частку ринку. Будівництво окупилося менш як за два роки і було визнано технічним дивом у гірничодобувній галузі. 
Значення Порто Флавія знизилося у 1960-ті роки через занепад видобутку, а після закриття копалень у 1990-х роках порт припинив роботу. Сьогодні Порто Флавія знаходиться під захистом ЮНЕСКО та приваблює безліч туристів. 
