Секрети давньоєгипетських птахівників (7 фото)
Курчат на сучасних фермах не висиджують квочки. Натомість їх виводять у великих електричних інкубаторах, де одночасно можна виростити сотні і навіть тисячі пташенят. 
Хоча електричні інкубатори — сучасний винахід, сама практика штучної інкубації налічує тисячі років. 
Першими, хто почав використовувати птахівницькі інкубатори, були давні єгиптяни. Їхні методи вражали іноземних мандрівників, які ніколи не бачили нічого подібного. Багато хто з них залишав у своїх записках опис дивного методу, яким єгиптяни отримували курчат. Рідко удостоюючись докладних пояснень, вони здогадувалися і часто помилялися.
Один автор стверджував, що яйця висиджували служителі, які сиділи на них. Монах Сімон Фітцсімонс, який подорожував Єгиптом у XIV столітті, з недовірою писав про те, як курчата «народжуються від вогню з яєць без півнів і курей», не знаючи, що яйця перед закладкою в інкубатор традиційним способом запліднювалися півнями. Навіть Аристотель писав про інкубаторів, припускаючи, що яйця викопували з куп гною. 
Першим широко відомим описом, що містить достовірну інформацію про єгипетські інкубаційні печі, стали «Подорожі сера Джона Мандевіля», опубліковані 1356 року. Мандевіль писав:
І є в тому місті спільний будинок, повний маленьких печей, і туди жінки міста приносять свої яйця курей, гусей та качок, щоб покласти їх у ці печі. А ті, хто стереже той будинок, зігрівають їх теплом кінського гною, без курки, гусака чи качки, чи будь-якого іншого птаха. І через три тижні або місяць вони повертаються і забирають своїх курчат, і виходжують їх, так що вся країна сповнена ними. 
Перший точний звіт про інкубаторів склав французький натураліст Рене Антуан Реомюр у 1750 році. Він відвідав Єгипет та особисто спостерігав за роботою птахівників. 
Типовий єгипетський інкубатор - це цегляна споруда заввишки близько трьох метрів з довгим центральним коридором і кімнатами з обох боків, що розташовані у два яруси. Яйця розміщували на першому поверсі на підстилці із льону чи соломи. У верхніх кімнатах розводили вогонь, що повільно тлів, із суміші коров'ячого і верблюжого гною з соломою.
Вогонь розводили двічі на день (залежно від погоди), а яйця регулярно перевертали для рівномірного прогріву. За два тижні вогонь гасили: до цього моменту ембріони вже самі виробляли достатньо тепла для завершення процесу, який тривав ще тиждень. Курчата виводилися на 21-й день. 
У Єгипті деякі інкубатори досі працюють за стародавніми технологіями, хоча гній замінили на гасові лампи та електронагрівачі. Вони, як і раніше, не використовують сучасні прилади на зразок термометрів. Досвідчений працівник визначає температуру, прикладаючи яйце до віку: ніжне очне яблуко відчуває жар. Якщо перегрілися яйця, їх обприскують водою. Для перевірки розвитку яйце просто підносять до лампи - шкаралупа досить тонка, щоб побачити вміст. Ці навички століттями передаються в сім'ях як секрет, що суворо охороняється. 
Проте традиційним інкубаторам загрожує зникнення. За даними ООН, всі опитані власники хочуть перейти на сучасні методи через більш високий відсоток виведення.
