Білі велетні пустелі: геологічна таємниця Харрат-Хайбара (6 фото + 1 відео)

Щороку мільйони паломників прямують у священне місто Медину в Саудівській Аравії, щоб піднести молитву до Масджіда ан-Набаві.





Проте чи багато хто з них підозрює, що це місто лежить на базальтових потоках стародавнього вулкана, чиє спляче нині жерло розташоване зовсім поруч.



Харрат-Хайбар, вид з Міжнародної космічної станції

Ці землі, відомі як Харрат-Хайбар, зберігають одні з найрідкісніших на планеті творінь - білі вулкани. Свою назву вони отримали завдяки незвичайно світлим породам, забарвленим у бліді тони завдяки комендиту — світло-сірій з блакитним відливом вулканічної породи, багатою на кремнезем і лужними металами.





Контрастні кольори лави та попелу розкривають геологічне походження вулканічних конусів Харрат-Хайбара

Вперше цей незвичайний тип лави був виявлений у горах Гласс-Хаус у Квінсленді, Австралія. Пізніше його знайшли на Сардинії, Корсиці, острові Вознесіння, Ефіопії, Сомалі та деяких інших регіонах Східної Африки.



Харрат-Хайбар є одним із найбільших вулканічних полів Аравії, займаючи площу понад 14 000 квадратних кілометрів. Воно сформувалося внаслідок вивержень вздовж стокілометрової меридіональної системи розломів, які відбувалися протягом останніх п'яти мільйонів років. Останнє зафіксоване виверження датується періодом між 600 та 700 роками нашої ери.



Харрат-Хайбар демонструє дивовижне розмаїття вулканічних порід та вражаючих ландшафтів, що чудово видно на знімках.



Симетричні структури на фотографії з космосу – туфові конуси. Вони утворюються, коли виверження лави відбувається у присутності води. Це поєднання створює вологі, липкі пірокластичні відкладення, здатні сформувати крутий конус, особливо якщо вони швидко тверднуть. Наявність цих конусів вказує на те, що в період вулканічної активності місцевий клімат був значно вологішим. Сьогодні цей регіон абсолютно сухий, з незначною кількістю опадів на рік, що пояснює майже повну відсутність тут якоїсь рослинності.