Хвилина пакистанського кузовного ремонту

Дивує, як вони під час зварювання без жодних допоміжних пристроїв умудрилися досягти того, що все зібралося легко. Від такої зварки тачку мало б перекосити повністю, і навіть двері, швидше за все, не відкривалися б.

Прокручуємо запис ззаду наперед — і все стає на свої місця. Це не збирання, а розбирання. )))

Саме так, вузьке сопло пальника, на різаці стоїть потовщений набалдашник, ще й три вентиля — втім, усе зрозуміло по присадочному дроту, при різанні його не використовують, лише при зварюванні.

А що не так?

Це називається — японський машинокомплект. Трошки биту машинку акуратно розрізали для компактності, а потім так само акуратно зварили.

Таке враження, що вони машину спеціально для відео розібрали, а потім зібрали назад. Уже надто чітко все підходить.

Вони це корито порізали й склали так, щоб у контейнер більше влізло. Робоча сила в них нічого не варта, на безпеку — начхати. В один контейнер десяток таких "відер" заштовхають — економія.

Колись дивився відео, як вони роблять глушники для вантажівок. Босоніж, швидко кресляками відмітили, розпиляли, зігнули по шаблону, зварили.
Суть у тому, що запропоновані американські варіанти для них занадто дорогі — вони роблять усе, що можуть, самі, зі спритністю й навичками.
Для них краще витратити свій час, ніж платити непідйомну ціну. Все залежить від реалій.
Розумію, бо сам, коли був студентом, ремонтував мотоцикл — грошей майже не було, йшов на будь-які хитрощі: сам вирізав гумки під карбюратор, розточував циліндри, колінвал розпресовував на пресі, збирав назад, замінивши втулку, яку виточив за порадами токаря. Мідно-графітну. Усував люфт підвіски, сам розбирав і збирав, довелося розібратися, як влаштована коробка передач і як її ремонтувати.
А зараз, щоб я таке робив? Та ні за що — час уже має зовсім іншу ціну.

В одного мене склалося враження, що це запис розбирання автомобіля на метал, просто пущений у зворотному напрямку?

А як тоді пояснити газозварку і присадочний дріт?

Стажувалися в Вірменії.

У них баланс часу й грошей: грошей мало, часу багато.
Навіть якщо витратять пару років — усе одно виграють.
Це європейці цінують свій час — простіше купити іншу, ніж ремонтувати стару.
Рівень життя різний — і ставлення до часу теж.
Якщо знають, що нову машину ніколи собі не зможуть дозволити, з радістю відновлюють стару. Реалії скрізь різні.

Таке відчуття, що її в ІКЕА купили.

От би продавали "автоконструктори" — було б цікаво. Не довелося б розбирати готову, щоб довести до пуття. А середньостатистичний автосервіс випікав би їх по дві за день мінімум.

Головне, щоб ці "трансформери" не покидали рідного Пакистану.

Вона не бита — вона попередньо була розрізана.

Ну… Для Пакистану зійде.

Вони мені нагадують сміттярів із "Зоряних війн")

Ну що сказати? Ручна робота!

Я так розумію, автомобіль після ДТП утилізували, розпиляли й відправили до третьої країни для подальшого розбирання?

Так, тільки без ДТП.
Просто розпил.

Зад м’ятим виглядає, не схоже на просто розпил — але, можливо, це його так у контейнер утрамбовували.

Вау! Вони руль не з того боку приліпили!

Та його переварити — пів години діла.

Поїздить ще.

Та вони просто віртуози. Покажу литовським майстрам, які з Америки машини піднімають — навіть їм є чому повчитися.