Озера зі смертельним сюрпризом. Трагедія на Ньосі (5 фото)

Найчистіша вода серед скелястих вершин, настільки прозора, що в спокійну погоду здається, ніби її зовсім немає. Так зазвичай люди уявляють собі гірські озера. Але це лише стереотип, нав'язаний сучасними медіа. Гарні фотографії гірських курортів тому виною, і можна легко знайти сотні таких знімків. Але, як часто буває, реальність дуже відрізняється від того, що малює уяву.





Озеро Ньос, фото 1986 року

Ця історія про озеро в горах, що стало причиною загибелі сотень людей. Те, що роками таїлося під, здавалося б, чистою водяною гладдю, одного разу вийшло назовні.

Озеро Ньос розташоване у республіці Камерун. Воно знаходиться у вулканічному масиві Оку на висоті 1091 метр над рівнем моря. Озеро, за оцінками вчених, дуже молоде, що виникло в результаті гідротермальних процесів близько чотирьох століть тому. Воно утворилося у маарі — плоскодонному кратері вибуху вулкану. Подібним за виникненням і загальною будовою є озеро Манун, розташоване на південний схід приблизно в 95 кілометрах.

Геологічні процеси у цьому регіоні продовжуються досі. Невеликі землетруси та періодичні викиди попелу стратовулканами – звичайна справа. Однак вираз «жити як на вулкані» з'явився недаремно. І це повністю відчули місцеві жителі.

15 серпня 1984 року на озері Манун сталася так звана лімнологічна катастрофа. Тут варто зробити відступ та розповісти, що це таке. Зазвичай стихійним лихом називають шторм, ураган, цунамі і таке інше. Однак небезпека може нести й газ, що до пори ховався під водою озера, що здавалося таким безтурботним. Лімнологічною катастрофою називають викид великого обсягу розчиненої вуглекислоти з відкритого водоймища. Будучи важчим за повітря, газ накопичується в низинах, де зазвичай розташовані будинки і пасовища тварин. Він може багато годин перебувати там, що означає ймовірну загибель всіх живих істот. Саме це й трапилося на озері Манун. Його околиці були відносно малонаселеними, загинуло 37 осіб та невідома кількість голів худоби. Тоді ж висловлювалися думки, що таке може статися і на озері Ньос.

Однак жодних дій щодо цього не було, і це мало наслідки.



Озеро Ньос через вісім днів після лімнологічної катастрофи

21 серпня 1986 року на озері Ньос стався такий самий викид. За оцінками фахівців, вихід газу тривав понад дві години. До атмосфери потрапило від 100 до 300 тисяч тонн діоксиду вуглецю. Тяжкий газ, стрімко покинувши межі озерної чаші, почав поширюватися гірським схилом двома потужними потоками, що простяглися на 25 кілометрів. На своєму шляху він убивав усе живе. Очевидці описували, як у центрі озера піднявся стометровий водяний стовп. Він утворив хвилю висотою понад 20 метрів, яка, дійшовши до берега, повалила дерева, що там стояли. Вода озера забарвилася в червоний колір через важкі сполуки заліза, що піднялися з дна.

Але основну шкоду лімнологічна катастрофа завдала поселенням, розташованим у низовині біля підніжжя гір, куди й рушили потоки газу. Тільки підтверджених жертв налічується щонайменше 1700 чоловік та близько 3500 сільськогосподарських тварин. Свідки також розповідали, що в повітрі стояв пронизливий запах тухлих яєць, у багатьох, хто вижив, був сильний кашель, а також печіння в очах, носі та роті. Через це спочатку вважали, що причиною отруєння був сірководень.





Схема лімнологічної катастрофи на озері Ньос

Лише катастрофа на озері Ньос дала поштовх до початку ретельного дослідження того, що сталося. Проте причину того, що сталося, так і не було встановлено. Як найвірогідніші версії називають виверження вулкана на дні озера або невеликий землетрус, які могли спровокувати вихід газу на поверхню.

Для недопущення подібних катастроф у майбутньому було вжито низку заходів. На озері Ньос було встановлено труби щодо дегазації. Першу з них було введено в експлуатацію у 2001 році, а у 2011 році встановили ще дві. Аналогічні заходи, хоч і в менших масштабах, проводять і на озері Манун.



Дегазація на озері Ньос, фото 2006 року

Незважаючи на рідкість та унікальність того, що трапилося, не варто скидати з рахунків можливе повторення лімнологічної катастрофи в інших регіонах планети, де є масивні поклади газу під водою. Такими, на думку вчених, є озера поблизу Мамонтової гори у США, озеро Масю у Японії, кілька озер вулканічної природи у районі Айфель у Німеччині, озеро Павен у Франції, і навіть деякі райони Чорного моря. На сьогоднішній день найнебезпечнішим з точки зору ймовірності подібної події вважається озеро Ківу в Африці, на кордоні між Руандою та Демократичною Республікою Конго. Запаси метану під озером оцінюються у 55 мільярдів кубометрів. Потенційними жертвами виходу газу можуть стати до двох мільйонів людей, які мешкають на берегах Ківу.

Лімнологічні катастрофи — надзвичайно рідкісні явища, проте скидати з рахунків їхню можливість не варто. Людство продовжує пізнавати свою планету і ті небезпеки, які вона може приховувати.



Матеріал підготовлений волонтерською редакцією «Світу Кораблів»