«Подорож лицаря» – трохи шахової краси

Триндець. У до-смартфонну епоху це була просто гра — заповнити квадрат 10 на 10 числами від 1 до 100, рухаючись конем. Грали на задніх сторінках конспектів на нудних лекціях, щоб не заснути...

Згоден, причому класикою вважався саме формат 10?10.

Ми в школі заповнювали не тільки 10?10. Різні квадрати, як заманеться. Але ходили трохи по-іншому — спочатку по колу в одному напрямку, а потім у потрібний момент розверталися і йшли у зворотному.

І чисто щоб причепитися — в одну клітинку він таки двічі заліз.

Вийшло гарно.

Цікаво, чому я тут бачу орнамент?