Виробництво шпалер у 60-х роках було справжнім мистецтвом

Декілька пояснень для розуміння суті відбувається.
Показане — всього лише один із проміжних процесів виготовлення друкованої продукції. Здається, що виходить готова продукція — шпалери, але виготовляти їх таким методом просто економічно і по часу недоцільно.
Готова продукція в показаному процесі — друковані кліше (а ось їх якраз і не показали), які потім розішлють по типографіях для тиражування, тобто для виготовлення шпалер.

Швидше за все виготовлення зразків для подальшого затвердження у масове виробництво.

Поправка. Це виготовлення основи кліше і пробні відбитки перед виготовленням друкованих форм для масового виробництва.

Для тих, хто в темі поліграфії, виглядає буденно.
І показаний варіант (з тисненням) на принтері не вийде.

Ось чому шпалери треба купувати з однієї партії.

Ну, це ексклюзив ручної роботи. Їх і зараз так можуть робити.
Масове виробництво шпалер у 60-ті роки вже було налагоджене з використанням великих офсетних машин.

Нагадало. В середині 80-х минулого століття був друг, який експериментував з фарбуванням шпалер. Він половину качана капусти використовував як штамп, а міг у ванну з водою налити фарби і по поверхні протягувати рулон паперу...
Ех, було час. Є, що згадати, а дітям розповідати нічого.