Сентрейлія – місто-примара, що стало прототипом атмосферної гри (15 фото + 1 відео)

На перший погляд, це звичайне містечко у Пенсільванії. Але зовнішність може бути оманливою. Згідно зі статистикою, у 2018 році в Сентрейлії залишилося лише 11 мешканців. Чому? Не через нашестя привидів і не тому, що інопланетяни висадилися у місті.





Але що сталося з цим місцем?

Історія Сентрейлії



1749 року індіанці продали цю територію першим білим поселенцям за 500 фунтів. У сьогоднішніх грошах близько $800,000. Нові власники одразу ж проклали через ці землі дорогу. Більшість цієї дороги, Рідінг Роуд, стала головною міською автомагістраллю. У 1842 році тут було виявлено вугілля та залізо, і почалося будівництво шахт.





То був успіх! Місто залучило не лише шахтарів з усієї Америки, а й злочинців. Ірландська активістська група "Моллі Магуайр", яка націлювалася на ірландсько-американських шахтарів, прибула до Сентрейлії.

Прокляття успіху



17 жовтня 1878 вони холоднокровно вбили мера міста Олександра Рея, який пересувався на інвалідному візку. Троє вбивць було публічно повішено, але, на жаль, це не зупинило групу. Вбивства та грабежі тривали. Легенда свідчить, що перший католицький священик Сентрейлії, отець Даніель Ігнатіус Макдермотт, прокляв землю, будучи атакованим трьома членами банди.



Він поклявся, що одного разу єдиною будівлею, що залишилася в місті, буде церква. Він не так уже й помилявся. Коли всіх лідерів "Моллі Магуайр" повісили, битва нарешті завершилася. Проте, згідно з легендою, їхні нащадки ще довго мешкали тут.

Відродження та нове падіння



1890 року Сентрейлія процвітала! У місті проживало 2761 особа, було 7 церков, 5 готелів, 27 салунів, 2 театри, банк, пошта та 14 супермаркетів. Все змінилося, коли більшість молодих шахтарів відправили воювати у Першу світову війну. Розквіт закінчився 1929 року, коли фондовий ринок різко впав через кризу.



Шахти зачинились. Це породило нову сферу діяльності – розграбування опор – видалення стовпів із занедбаних шахт, за які платили гроші. Звісно, ​​внаслідок чого деякі шахти обрушилися. Ця небезпечна робота тривала до 1982 року.

Підземна пожежа



У 1962 році пожежа почалася просто під містом. Боротися з вогнем було неможливо через шахти, що обрушилися. Хоча вогонь поширився на площі не менше півтора кілометра, люди почали турбуватися лише 1979 року. Джон Коддінгтон, мер і власник місцевої заправної станції в ті часи, встромив термометр у землю, щоб перевірити один із своїх підземних паливних баків. Він був шокований, коли побачив температуру 165°F (77,8°C)!



У 1981 році дванадцятирічний хлопчик провалився у провал розміром 1,2 метра завширшки та 46 метрів у глибину у себе у дворі. Почалася паніка. На щастя, його врятували.



Пара, що виходить із провалу, містила високу концентрацію чадного газу. Сентрейлія стала бомбою, що цокає, і багато жителів покинули місто. Двадцять людей вирішили залишитися. Очевидно, вони любили місто більше, ніж своє здоров'я. Причину пожежі так і не було встановлено.

Сентрейлія сьогодні



За останніми даними, зараз тут живе не більше 11 осіб. Після 20 років судових розглядів кожному з них виплатили компенсацію у розмірі $349,500 і дозволили залишитися, але за це вони мали відмовитися від своєї нерухомості.



Тепер вони можуть використовувати лише будинки, які належать уряду. 2002 року місто навіть втратило свій поштовий індекс. Дороги більше не можна використовувати через підземне тепло. Ремонт не провадиться. Вчені стверджують, що пожежі можуть тривати ще 250 років.



На місці затишних вулиць тепер зарість лісу, крізь покриття просочуються клуби диму, а залишки будинків похмуро дивляться ущелинами вікон на світ, у якому померла надія.



Атмосферна картина сподобалася розробникам комп'ютерних ігор, і місто використовували як прототип для гри «Сайлент Хілл». У 2006 році творці фільму на основі цих ігор задіяли його похмуру гнітючу атмосферу як референс.