Червона оксамитова мураха: їхня отрута з 24 білків стала легендарною, адже пробиває будь-який імунітет (11 фото)

Познайомтеся, червона оксамитова мураха. Гарний? Дуже! Але тягнути руки до нього категорично не радимо. Перед вами одна з найбільш захищених комах планети.





Це самка. У неї немає крил, але є страшне отруйне жало.

Переживати про зустріч офлайн не варто — комахи мешкають у США. На перший погляд вони — звичайнісінькі мурашки, хіба що надто вже яскраві й волосаті. Але за фактом до справжніх мурашок вони не мають жодного стосунку. Це нащадки одиночних ос, що з'явилися 15-20 мільйонів років тому. Оксамитові мурахи не будують колоній та мегаполісів, не виживають чесною працею. Вони прокачали себе з усіх боків і тепер кожен: від комашки до людини — страждає, якщо захоче їм нашкодити.



Це самець. Вони мають крила, але вони без жала.

Два головні аргументи оксамитової мурахи в будь-якій суперечці — гігантське жало і отрута. Голка, якою червоно-чорний чорт тикає у ворогів, пропорційна його черевці. Але це не страшно. Страшно те, що опиняється під шкірою ворога після атаки. Протиотрути від токсину оксамитової мурашки немає ні в кого!





Давай, підніми ще на міліметр вище, і я його знищу!

Зазвичай отрути тварин вражають якийсь конкретний клітинний механізм, і вплив отрути залежить від того, наскільки стійка до нього тварина. Саме тому отрута гадюки жахливо небезпечна для копитних, болюча для людини, але їжу завдає лише тимчасового дискомфорту. Але у оксамитової мурашки арсенал із 24 білків, кожен із яких діє по-різному.



Такий маленький, а токсик!

Наприклад, білок під маркуванням Do6a вкрай токсичний для двокрилих комах, але нешкідливий для лабораторних мишей. Однак вони все одно відчувають сильний біль, адже їхні нейрони руйнуються білками Do10a та Do13a, які також є у складі отрути. У людей, до речі, нервові клітини руйнуються тими ж білками, що й миші. Людина, ужалена оксамитовою мурахою, відчуває страшний пекучий біль, ніби на його руку капнули розпеченим маслом. Незважаючи на невеликий обсяг отрути, біль починає відпускати лише через 30 хвилин після укусу. Одне тішить: жодних довготривалих наслідків від ін'єкції в людини не очікується.



З жалом такої довжини отрута, в принципі, і не потрібна.

Мурахи нахимічили так круто, що вчені виявили таке: червоно-чорна комашка здатна подарувати незабутні відчуття майже будь-якій живій істоті завдяки швейцарському ножу з отрут. Комаха, ссавець, рептилія, птах — не важливо, хто ти. Важливо, що у оксамитового токсику знайдеться потрібний білок, щоб змусити тебе страждати.



Ласкаво просимо у світ болю та страждання!

Заради справедливості, оксамитова мурашка чесно попереджає про свої здібності забарвленням. Яскраве поєднання червоного та чорного тонко натякає на те, що грати з вогнем не варто. Також не варто намагатися розчавити комашку. Так, оксамитова мурашка росточком всього в 2 см. Тільки ось хітиновий екзоскелет настільки міцний, що проколоти його не просто навіть спеціальною ентомологічною голкою!



Зате моя голка вас проколює на ура!

Завдяки такій потужній зброї, міцній броні та вирвиокому вбранню крихітна комашка майже не має природних ворогів! Дослідження показують, що тільки американська жаба завдяки своїй реакції здатна їсти їх без особливого ризику для здоров'я. Всі інші комахи, птахи, рептилії, амфібії та ссавці Атлантичного узбережжя США нападають на червоних оксамитових мурах лише через недосвідченість або з великої голодухи. Адже ціна помилки – страшний біль та ймовірність загибелі протягом доби після укусу.



Я знаю, що ти не жаба. Здається, ти потрапив, другочко...

Але все це квіточки. Ягідки починаються тоді, коли оксамитова мурашка вирішила обзавестися потомством. Справа в тому, що всі оксамитові мурахи – паразитоїди. Так зоологи називають тварин, які на личинковій стадії є паразитами інших істот. Наші друзі в червоно-чорну смужку псують життя найбільшим осам континенту — пісковим.



Пісочна оса вдвічі більша за бархотну мурашку. Її довжина сягає 5 см!

Самки оксамитових мурах потай проникають у їхні гнізда і відкладають яйця прямо під бочок личинкам. Діти, що вилупилися з них, жадібно присмоктуються до своїх сусідів. Іноді, втім, господарі гнізда застають фальшиву мураху на гарячому та намагаються захистити потомство. Як ви зрозуміли, кінчається для господині все сумно.



А ось самі личинки виглядають досить непримітно. Зате на 4 фотографії ви можете бачити, як личинка мурашки присмокталася до лялечки оси.

Ну що, встигли вже налякатися? Тоді поспішаємо заспокоїти! Самі оксамитові мурахи — ще пацифісти. Дорослі комахи харчуються нектаром і використовують жало виключно для самозахисту, і тільки якщо нападник не зрозуміє попереджувальних сигналів.



Іноді досить і засуджувального погляду.

Їх у паразитоїдів одразу два. Перший — та сама яскрава шубка. Другий - пронизливий писк, який несправжні мурахи видають, якщо помацати їх м'яку шерстку. І тільки якщо тварина виявилася зовсім дрімучою, вона отримує дозу отруйних білків під шкіру.