Світовий рекордсмен розповів, що допомогло йому вилікувати астму, алергію та помолодшати (6 фото + 1 відео)
Стіг Северінсен не радить радикально підходити до затримки дихання під водою. За його словами, це вимагає тривалих тренувань та дотримання правил безпеки. 
51-річний Стіг Северінсен отримав прізвисько "людина, яка не дихає" після того, як встановив світовий рекорд з найдовшого перебування під водою без спливу на поверхню - 22 хвилини. До цього досягнення він йшов десятиліттями, а тепер, перебуваючи на пенсії, вважає, що його метод екстремальної затримки дихання, який він називає "Дихальна терапія", може стати ключем до більш довгого життя та лікування багатьох захворювань.
"Є багато очевидних причин, через які затримка дихання може допомогти збільшити тривалість життя — і більш здорове життя в цілому. Наприклад, мене ніколи не госпіталізували, а дитяча астма та алергії, які я страждав роками, зникли, коли я почав екстремальну затримку дихання" , – зазначив Стіг. 
За словами лікарів, у цих словах є певна правда. Так, доктор Леонард А. Джейсон, професор психології в Університеті Де Поля в Чикаго, підтвердив, що "є наукові докази користі контрольованого дихання для активації парасимпатичної нервової системи (мережі нервів, яка розслаблює тіло після періодів стресу або небезпеки), поліпшення функції легень та сприяння ясності розуму". Однак прямі зв'язки із збільшенням тривалості життя він називає "спекулятивними".
Джейсон перерахував і потенційні ризики, які може нести тривала чи екстремальна затримка дихання: запаморочення, непритомність та у крайніх випадках гіпоксія. Остання навіть може призвести до смерті через небезпечно низький рівень кисню в крові. Тому лікар не радить експериментувати із затримкою дихання під водою тим, хто тільки починає.
Корисно, але небезпечно
Северінсен каже, що проста затримка дихання, якщо практикувати її безпечно протягом тривалого часу, може творити чудеса для здоров'я. За його словами, переваги таких дихальних технік полягають у тому, що організм стає більш ефективним у використанні кисню. Затримуючи бажання вдихнути та вдихати більше кисню, організм змушений адаптуватися.
Чим краще організм доставляє кисень клітинам вашого тіла, тим краще він відновлює пошкодження та очищує відходи. Це знижує ризик всього: від вірусів до депресії та м'язової напруги.
З віком легені природно слабшають і втрачають частину своєї еластичності, через що клітинам стає складніше отримувати необхідний їм кисень.
"Коли ви зберігаєте гнучкість грудної клітки та діафрагми, ви також можете вдихати більше кисню і краще видихати вуглекислий газ та інші "відходи" організму. Із затримкою дихання природно пов'язана робота з диханням - тому щоденні тренування підтримують здоров'я серцево-судинної системи", - каже Стіг. Щоправда, чоловік просить тих, хто хоче поекспериментувати із затримкою дихання, не бути такими ж екстремальними, як він.
Северинсен каже, що затримка дихання не тільки збільшує ємність легень і знімає стрес, а й може збільшити викид еритропоетину (ЕПО), який є природним гормоном, що виробляється нирками та стимулює вироблення еритроцитів.
Дослідження підтверджують його заяви, і деякі спортсмени навіть практикують вправи на затримку дихання, щоб потенційно підвищити свою аеробну здатність та витривалість. За цією Стіг називає затримку дихання формою "природного допінгу".
Іншою важливою перевагою контрольованого дихання є науково доведене зниження рівня гормонів стресу у крові.
"Звичайно, я також можу відчувати стрес, смуток, розлад - але я навчився справлятися зі стресом більш продуктивно, і це те, чого може навчитися кожен", - наголошує Северінсен.
Шлях до рекордів
Плаванням і дайвінгом чоловік захопився ще дитинством, оскільки на задньому дворі вілли, де він ріс, був великий басейн. Батьки хотіли, щоб обидва їхні сини навчилися плавати.
"Тому я навчився плавати ще немовлям і був відібраний у "команду талантів" у моїй групі плавання у віці п'яти років." гра у дитинстві. На тренуваннях з плавання я теж був трохи неслухняним і любив сидіти під водою, поки мої друзі пропливали два кола – це розлютило мого тренера, коли він мене ловив!” – згадує Стіг.
Северінсен почав грати у підводне регбі у старшій школі, зрештою став членом датської національної збірної. Через кілька років, під час навчання в Університеті Барселони, він приєднався до іспанської національної збірної з підводного хокею.
За рекомендацією свого тренера з підводного регбі Северінсен почав займатися фрідайвінгом у 2003 році. До кінця першого року тренувань він уже побив три рекорди та витратив майже десять років на вдосконалення техніки медитації, перш ніж побив рекорд 22-хвилинного занурення.
На його рахунку рекорд з найдовшого часу затримки дихання серед чоловіків (22 хвилини) і рекорд з найдовшого підводного плавання. Він проплив 152,4 метри всього за дві хвилини та 11 секунд. У 2021 році Стіг Северінсен побив світовий рекорд з дальності плавання в ластах на одному вдиху, пропливши 202 метри під водою
Тепер він проводить час, мандруючи світом, навчаючи своїм прийомам усіх, від дитячих плавальних клубів до військових. Стіг також підтримує школу в Камбоджі, сподіваючись, що одного дня всі діти в школі навчаться техніки дихання в ранньому віці.
