Стіффі Грін – таємничий та привабливий пес-привид (8 фото + 1 відео)
Незалежно від того, правдива його історія чи ні, Стіффі Грін - найулюбленіший бульдог у всій Індіані. 
У музеї історичного товариства округу Віго штату Індіана живе собака. Це симпатяга-бульдог, який хоч і бачив найкращі часи. Його шерсть виглядає запорошеною і поваленою, у собакена одне сяюче зелене скляне око і одне каламутне і розбите. 
Терре-Хаут, Індіана
Цей пес, якого з любов'ю називають Стіффі Грін, зроблений із цементу і колись був окрасою ганку будинку Джона Хайнла, філантропа. Принаймні саме такої думки дотримується директор Історичного товариства. На думку практично будь-якого жителя міста Терре-Хаут, що у штаті Індіана, Стіффі колись був справжнім, живим собакою. 
Історичне суспільство
Згідно з легендою Терре-Хаута, бульдог Стіффі був дуже засмучений, коли в 1921 помер його улюблений господар. Стіффі не хотів покидати його і постійно тікав на цвинтар Хайленд-Лоун, щоб посидіти біля могили Хайнла. Він неодноразово повертався до місця поховання свого господаря, гарчав та гавкав на всіх, кого вважав загрозою. 
Якось Стіффі був знайдений мертвим на сходах біля склепу. Щоб вшанувати пам'ять відданого пса, з нього зробили опудало, а очі, які були дивовижного яскравого зеленого кольору, замінили на скляні. Його тіло помістили до гробниці разом із господарем. 
Загадковий Стіффі
Незабаром у Терре-Хауті з'явилася традиція відвідувати Стіффі темними ночами і світити в його бік ліхтариком, щоб побачити, як сяють його очі. 
На початку 1980-х років вандали влаштували на цвинтарі стрілянину. Кулі пошкодили частину голови Стіффі та вибили йому одне око. Нащадки Хайнла прибрали Стіффі з мавзолею, щоб захистити його, і передали в дар Історичному суспільству, де він перебуває з 1989 року. 
Чи він зроблений з цементу або колись був живим, не має особливого значення. Стіффі Грін надовго став символом Терре-Хаута. А особливо вразливі персони наполягають, що бачать у склепу Джона примарну фігуру чоловіка у супроводі вірного чотирилапого друга, який тихим поскулюванням висловлює щастя від возз'єднання з коханим господарем та їхньої вічності на двох. 
