Навіщо китайці накидають собі вік (6 фото)
У Китаї все ще жива культура «номінального» чи «фіктивного» віку. У ній багато китайців стверджують, що вони на рік чи два старші від свого фактичного народження.
І часом через це традиції китайських спортсменів переслідують звинувачення у шахрайстві на міжнародних іграх. Трапляється навіть частіше, ніж питання щодо допінгу.
Моя рідня каже, що мені 70, але насправді мені 55! Все проклятий фіквтиний вік!
Та й багато простих китайців також стверджують, що вони на рік чи два старші від свого фактичного народження. І зовсім не тому, що вони хочуть обдурити міжнародну владу, а через традицію, відому як сюй суй – «номінальний вік» або більш буквально: «фіктивний вік».
Відповідно до цієї суї, людина вважається однорічною при народженні і стає на рік старше кожного місячного Нового року. Пам'ятаєте де ще така традиція? У Південній Кореї, але там уряд вирішив остаточно відмовитися від офіційного указу, який плутає всіх традиції.
Але перевчити мільярдний Китай набагато складніше. За традицією сюй суй дитині, яка народилася в останній день року, теоретично може виповнитися 2 роки наступного дня.
Популярність сюй суй варіюється в залежності від регіону та покоління. Ця практика найбільш поширена у центрально-південному Китаї, у провінціях Хунань, Хубей, Цзянсу та Цзянсі.
Бабусі
«Мої бабусі та дідусі слідують лише місячному календарю, а мої батьки використовують його для своїх днів народження». У той час як більшість мільйонів взагалі відмовилися від цієї звички, як і уряд.
Це було дуже давно!
Цікаво, що Корея відмовилася від цієї традиції нещодавно порівняно з Китаєм. Той прийняв григоріанський календар у 1912 році. А разом з ним і практику чжоу суй («річний вік») або ши суй («реальний вік»), який вважається юридично правильним у Китаї.
Якщо вік це така величина, що гуляє, чому не скинути пару річок на побаченні?
Але минуло сто років, а традиція так і не зжита! Скоріше до реального віку вдаються до законів про вік, підтвердження згоди на одруження.
Яка користь від фіктивного віку?
Китайці дуже широко користуються «фіктивним віком» сюй суй, як лазівкою! Тому що багато батьків використовують рік-два різниці у віці, щоб відправити дитину тоді, коли їм здасться потрібним.
Тому що мінімальний віковий бар'єр для вступу до початкової школи надто довільний (дитині має виповнитися 6 років до 31 серпня того року, коли вступає до школи). А так батьки сам визначає, виповнилося дитині шість років чи ні за бажанням.
Комусь тут шість, комусь сім, а комусь і вісім!
А на олімпійських іграх це взагалі повальне явище. У 2009 рентгенологічне сканування, проведене міністерством спорту в Гуандуні перед Азіатськими іграми, показало, що понад 3000 спортсменів перебільшували свій вік. Щоправда рік-два тут нічого не вирішує, осуд зазнали лише ті, хто собі сім років скидали. Тут жодна традиція не допоможе.
Чи День народження
Ось що тут найцікавіше – ключова відмінність нашої культури від китайської. Тому що все ще жива практика сюй суй це відображення того, що дні народження традиційно не важливі в китайській культурі.
Стародавні записували годину народження людини, або шенчен, для астрологічних цілей. Куди важливіший час народження, ніж дата! Святкували лише значні дати: 1, 18, 50, 60 та 70 років. Тобто святкують лише діти та старі.
Годик справляють ще й тому, що через дитячу смертність рік у старі часи - це гарантія, що дитина видерлася.
А ще фіктивний вік сюй суй часто використовують дівчата, щоби трохи помолодитися. Якщо батьки кажуть, що тобі 24, ти кажеш усім, що це сюй суй, а насправді тобі 23. Дрібниця, а приємно!