У Парижі під одним із будинків знайшли давній цвинтар (7 фото)

У ході ремонту підвалу в одному з будинків під Парижем було виявлено старовинний цвинтар, вік якого складає близько 700 років. Там було знайдено могили, що належать до римської доби.





Власник будинку, проводячи ремонтні роботи у підвалі, несподівано натрапив на скелет. Це відкриття стало початком захоплюючого процесу, в результаті якого виявилося майже 40 поховань, деякі з яких були зроблені в римську епоху.



Стародавні поховання були знайдені в підвалі будинку в південному передмісті Парижа, яке, як вважається, було збудовано на місці середньовічної каплиці.

Під час ремонту підвалу один із домовласників під Парижем несподівано виявив скелет. Це відкриття стало початком масштабних розкопок на цвинтарі, де було поховано десятки людей, деякі з них понад 1700 років тому.

Найстаріша могила належить до третього століття нашої ери, до пізньоримського періоду. Проте 10 гіпсових саркофагів було створено ранньому періоді франкського правління Меровінгів, який тривав приблизно з 476 по 750 рік. Остання могила датується приблизно X століттям, що свідчить про те, що цвинтар використовувався близько 700 років.

Спочатку археологи припускали, що це місце — ранньосередньовічний цвинтар, оскільки на його території колись стояла каплиця сьомого століття. Тому відкриття давніших поховань стало для них повною несподіванкою, йдеться у заяві французької археологічної компанії Archaeodunum, яка проводить розкопки за дорученням регіональної влади.

Власник будинку виявив першу могилу минулої зими, і тепер археологи розкопали 38 поховань у чотирикімнатному приміщенні площею 52 квадратні метри.





Перший скелет було знайдено у підвалі будинку власником під час ремонту кілька місяців тому.



Археологи виявили у підвалі 38 скелетів, що датуються від III до X століття.



Чимало з могил ставляться до періоду Меровінгів — із п'ятого по восьме століття. У цей час померлих поміщали у гіпсові саркофаги.

Будинок, розташований у південному передмісті Парижа, в районі Монконсель комуни Корбей-Ессонн, як вважають, був побудований на місці середньовічної каплиці Нотр-Дам-де-Шам. Ця каплиця, у свою чергу, була зведена на руїнах давнішого язичницького храму, присвяченого джерелу.

Раніше тут було виявлено ранньосередньовічні могили, але жодних слідів самої каплиці чи храму не було знайдено. Хоча на місці підвалу було кілька скельних виступів, більшість могил розташовувалися паралельно один одному. За римських часів померлих ховали на спині в дерев'яних трунах, які, на жаль, згнили за минулі століття.

Однак, як повідомляється в заяві, 10 людей, похованих у могилах епохи Меровінгів, були поховані в характерних гіпсових саркофагах, які розташовані поруч один з одним у формі віяла. Один із саркофагів був спочатку закритий фігурним кам'яним блоком, який зараз розламаний на частини. На його поверхні, мабуть, були вирізані розетка і два хрести. За словами археологів, подібні мотиви були поширені на саркофагах епохи Меровінгів та зустрічалися навіть за межами християнських місць поклоніння на той час.



У чотирикімнатному підвалі археологи виявили могили 38 людей. Раніше поблизу було виявлено інші поховання.



Один із саркофагів Меровінгів був закритий кам'яною брилою, яка тепер розвалилася на частини. На ньому висічено емблему у вигляді розетки та двох видів хрестів.

Меровінгські саркофаги, знайдені в інших місцях, іноді прикрашені та часто містять останки кількох людей. Проте, як зазначається у заявах, більшість саркофагів у Корбейлі були позбавлені прикрас та містили останки лише однієї людини. Вік найдавніших могил свідчить про те, що люди були поховані на цьому місці задовго до того, як тут було збудовано середньовічну каплицю.

Тепер кістяки будуть досліджені у лабораторії. Археологи прагнуть визначити стать та вік похованих, а також виявити будь-які ознаки умов їх життя, такі як стан здоров'я на момент смерті та загальний раціон. Вони сподіваються, що вивчення цього поховання дозволить їм краще зрозуміти, яке населення проживало на околицях у період пізньої античності та середньовіччя, а також як похоронні традиції змінювалися з часом.