Нове відкриття пояснює "безсмертя" гренландських акул (4 фото + 1 відео)

У справі про "безсмертні" акули, які можуть жити до 500 років, стався несподіваний поворот. Вчені сподіваються, що розгадка таємниці довголіття цих риб допоможе людям.





Одна з рідкісних гренландських акул у глибинах океану

Про гренландську полярну акулу, яка мешкає в холодних водах Атлантичного океану і арктичних морів, відомо не так багато. Максимальна довжина становить 7 м, а маса – 1,2 т. Статева зрілість настає у віці приблизно 150 років.

Найстаріша з особин, що нині живуть, борознить крижані води з 1624 року. Вона старша за Петра I, що з'явився на світ у 1672 році. Стародавнього монстра виявила дослідницька група Копенгагенського університету (Данія), яка визначила його вік за допомогою вуглецевого датування.



Дослідники намагаються з'ясувати причину їхнього довголіття

Незважаючи на те, що ці унікальні морські істоти зустрічаються рідко, оскільки живуть на глибині кількох сотень метрів, вчені всього світу намагаються розгадати таємницю їх довголіття.

Попереднє дослідження виявило важливий фактор – м'язову метаболічну активність. Що сходиться з популярною теорією "темпу життя", згідно з якою тривалість життя пов'язана зі швидкістю метаболічних процесів в організмі.

Однак нові дані свідчать про те, що ключову роль відіграє холодне місце існування.

Гренландські акули мешкають на глибині, де температура коливається від -18 до 75°C.

Життя при таких низьких температурах уповільнює всі хімічні та біологічні реакції в їхньому організмі - і це може бути причиною їхнього "безсмертя".





Жителі Ісландії та Гренландії протягом століть полювали на гренландських акул

Ще один показник - ізольована довкілля, недоторкана людиною.

Професор Манчестерського університету Холлі Шилс стверджує: "Вони мешкають у місцях, куди людині важко дістатися. І в них зовсім небагато природних ворогів, окрім людей. Тому вони можуть жити дуже довго".

Дослідження, представлене Юеном Кемпліссоном з Манчестерського університету на щорічній конференції Товариства експериментальної біології у Празі, показало, що метаболізм гренландської акули залишається незмінним протягом життя.

Він пояснив: "У більшості тварин з віком змінюється обмін речовин. Наші дані підтверджують гіпотезу, що у гренландської акули не з'являються ознаки старіння, характерні для інших видів".



З м'яса готують традиційну ісландську страву хаукартль

Вчені провели тести на збережених зразках м'язової тканини та виміряли метаболічну активність ферментів. Команда не виявила суттєвих відмінностей у показниках у різному віці.

"Моя головна мета - зберегти цей вид, а найкращий спосіб зробити це - дослідити його. Вивчивши гренландську акулу та її серце, ми, можливо, зможемо краще зрозуміти нашу власну серцево-судинну систему", - додав Кемпліссон.

Вивчення тканин цієї тварини в Арктичному університеті Норвегії має пролити світло на те, як зміна клімату та забруднення навколишнього середовища впливають на морських мешканців у довгостроковій перспективі.