Ашкелонський собачий цвинтар (8 фото + 1 відео)

Собаки – не просто наші найкращі друзі. Вони проявляються героїзмом, захищаючи господарів. І гідні відповідних почестей після смерті. Щоправда, із цим незвичним місцем їхнього поховання не все зрозуміло.





Приблизно за 50 кілометрів на південь від Тель-Авіва, на узбережжі Середземного моря, неподалік стародавнього міста Ашкелон, археологи з експедиції Леона Леві 1985 року вели розкопки під пагорбом. І виявили щось цікаве – понад тисячу собачих скелетів та скелетних останків, датованих V-III століттями до нашої ери. Це відкриття було безпрецедентним, оскільки ніде на стародавньому Близькому Сході раніше не було знайдено стільки собачих поховань в одному місці та без видимих ​​причин для поховань. Це відкриття викликало інтерес багатьох вчених, які спробували знайти пояснення.



Собак ховали в неглибоких, на перший погляд, ніяк не позначених ямах, укладаючи їх на бік з хвостами, затиснутими між задніми лапами. Багато з цих собачих поховань знаходилися під вулицями та у вузьких провулках, що потребувало невеликих ям, які тісно їх обмежували. Деякі собаки лежали з щільно притиснутими один до одного ногами, що нагадувало позу, в якій їх тримали перед похованням. Примітно відсутність похоронних жертв, а тварини не мали певної орієнтації при розміщенні. На останках не було помітних слідів якогось втручання ззовні. Аналіз стратиграфії поховання, а також вік собак на момент смерті дозволили зробити висновок, що ці пси загинули не внаслідок якогось окремого катаклізму. Схоже, що вони вмирали і були поховані поступово протягом тривалого часу.

Американський археолог Лоренс Стейджер, який керував розкопками, стверджував, що собаки належали до фінікійського цілительського культу, в рамках якого їх навчали зализувати рани або виразки людей в обмін на ласощі.





Ашкелонський цвинтар

Він вважав, що цим собакам поклонялися у храмі на березі моря, розташованому неподалік місця поховання (хоча жодних ознак цього храму не було виявлено). Тому вони вважалися священними і після смерті їх ховали з почестями. Є також свідчення можливого культового зв'язку між собаками та близькосхідною богинею Астартою, що підтверджує Геродот. У своїх працях він згадує, що найдавніший храм в Ашкелоні був присвячений Афродіті, яку греки асоціювали з Астартою.

Собаки, а в багатьох випадках щенята, асоціювалися з безліччю різних культів та ритуалів у стародавніх культурах Близького Сходу. У Стародавньому Єгипті собаки та інші тварини асоціювалися з кількома божествами, такими як Двамутеф, Вепвавет, Хентіментіу і, насамперед, Анубіс, і шанувалися у спеціальних храмах. В Ахеменідському Ірані собаки були особливо шановані і вважалися у зороастрійців другою за значимістю істотою після людини.



Асклепій

У Стародавній Греції собаки асоціювалися, перш за все, з Асклепієм, за яким, згідно з однією з міфічних теорій, у дитинстві наглядав собака. Собаки брали участь в обрядах зцілення у храмі Асклепія в Епідаврі. Вони також асоціювалися з богинею Гекатою та часто приносилися їй у жертву під час похоронних обрядів.



Ханаанський собака, порода, зовні схожа на собак, похованих в Ашкелоні

Дослідники не виключають можливості ритуального вбивства. Що опосередковано підтверджує переважання цуценят серед похованих псів. Однак треба враховувати, що висока смертність серед молодняку ​​була рідкістю в доветеринарних умовах.



Дослідники Вапніш та Гессе відкинули теорію про існування культу собак та релігійний характер поховань.

Натомість вони стверджують, що собаки були напівдикими міськими псами, чиє поховання в одному основному місці було просто результатом місцевих звичаїв, а не релігійних мотивів. Вони припустили, що акт поховання міг бути чимось, що справді мало значення для жителів Ашкелону, а трупи та могили не мали жодного значення. Вони також відмовилися називати це місце цвинтарем, стверджуючи, що «собаків було поховано там, де було місце».



Через давність років і століть, швидше за все, точну причину створення цього дивного місця дізнатися не вдасться. Але в будь-якому випадку Ашкелонський собачий цвинтар залишатиметься об'єктом інтересу, пильної уваги та пам'яткою.