«День на природі» та єднання з людьми (9 фото + 1 відео)

Ці кумедні бронзові скульптури виглядають химерно і мило на пішохідному моллі.





Судячи з вигляду цих чотирьох бронзових свиней у натуральну величину, вони справді чудово проводять день. Одна хрюша закопалась мордою в сміттєвий бак, радісно забронзовавши від зім'ятого пакета молока, апельсинової шкірки, недоїденого банана та огризка яблука. Інший свин сидить, зручно розмістивши на тротуарі значні напівпопії. А ще один мчить, щоб приєднатися до загальних веселощів. Усі поросята в буквальному сенсі сяють від люблячих обіймів і погладжувань дітлахів та перехожих.



Позитивна реакція населення на свиней після того, як 3 липня 1999 року лорд-мер доктор Джейн Ломакс-Сміт відкрила скульптурну композицію, спонукала міську раду Аделаїди та газету «Адвертайзер» провести конкурс на найкращі імена. На табличці біля кожної тварини вказано його ім'я та людина, яка її назвала: Сара Чан назвала Олівером, що стоїть свиню; Сем Андт назвав щасливу свиню Трюфелем; Дороті Арнольд обрала ім'я Августа для свинки, що нюхає; Джеммі Бріджес назвав порося Гораціо, що сидить.

Скульптор





Маргарита Деррікур

Маргарита Деррікур народилася у Південній Африці та переїхала до Сіднею, Австралія. У численних роботах вона демонструє близькість до тварин. На питання, чому вона вирішила створити саме групу свиней - здавалося б, не найбільших тварин, Деррікур відповіла наступне:

Існує довга історія використання фігур тварин у міській скульптурі, яка відбиває їхню важливість для нашого суспільства. Я вирішила вибрати свиней, бо мене підкорили їхні форми та округлості, особливо коли вони виконані з такого красивого та довговічного матеріалу, як бронза. Мені дуже хочеться, щоб люди торкалися до них та взаємодіяли з ними.



Порчелліно у Флоренції

Деррікур також частково надихнув знаменитий бронзовий кабан із Флоренції, "Il Porcellino". Цей символ міста був встановлений у 1612 році, і його морда також була натерта до блиску місцевими та туристами.



В Аделаїді спочатку були побоювання з приводу потенційного ризику для здоров'я дітей, які обожнюють залазити на скульптури, а також з приводу хвоста одного з них. Модифікація хвоста Олівера усунула цю небезпеку. І батьки, і діти продовжують із задоволенням сидіти на свинях та гладити їх під час прогулянок.



Хоча встановленню композиції, яка стала ще й туристичним маяком, передували суперечки та сумніви, тепер про них немає й мови. Тим більше, що п'ятачкові, що розташувалися біля великого торгового центру, стали ще й доброю шпилькою над свинським консюмеризмом.