Як роботи-тварини зробили революцію у документальних фільмах (7 фото + 1 відео)
Останніми роками вивчення дикої природи вийшло новий рівень. У цьому допомогли роботи, замасковані під тварин. 
Декілька прикладів тварин-роботів. На першому – кадр робота-горили від першої особи. На решті — штучні тварини. Деяких навіть важко відрізнити від реальних!
Про що мріють хлопчики: крутий гелікоптер на радіокеруванні. Про що мріють справжні чоловіки: роботизований крокодил-шпигун для стеження смертоносних зубастих рептилій від першої особи. Що, думаєте, такого не буває?
За останнє десятиліття вивчення дикої природи вийшло новий рівень. Адже раніше як було: сидить дядько-натураліст десь у кущах, фотографує, записує, вивчає. Ставили ще приховані камери, але цей спосіб спостереження навіть гірше за живу людину, адже на плівці вдається сфотографувати лише ті рідкісні моменти, коли животина проходить повз. Третім способом було вилучення звірят із дикої природи для повного дослідження у зоопарку. Але й це не надто показово, адже в неволі вони поводяться дещо інакше. Та й гуманністю такий спосіб не блищить. 
Все змінилося, коли на допомогу натуралістам прийшли голлівудські художники та висококваліфіковані інженери. Ідея була проста та геніальна одночасно: створити біоробота! Та не звичайного, а щоб був максимально схожий на вид, що вивчається: повторював їх зовнішність, рухи і навіть звуки щоб видавав такі ж. Робота велася довго і ретельно, але результат виправдав усі очікування: кіношні звірятка ожили і стали справжніми шпигунами. 
Щоб такий шпигун поводився максимально правдоподібно, на відстані ним керує натураліст. Людина бачить те, що відбувається навколо, через невелику приховану камеру — зазвичай її маскують під око звірятка. Так, набір рухів та вокалізації у біоробота обмежені, але їх цілком вистачає для того, щоб досліджувані тварини повірили в його реальність. І не просто повірили, а взяли в зграю! Сурикати, вовки, пінгвіни та мавпи поводилися з машиною, як із побратимом!
Не завжди роботи повинні бути схожими на тварин. Достатньо, щоб камера була замаскована у звичному для диких мешканців. Наприклад, у гною! Так робот-гною купа стежив за стадом слонів. Камінь - теж у природі річ непримітна. Сховавши камеру туди, дослідники змогли простежити за зграєю капуцинів.
Деяких роботів створюють спеціально для того, щоб викликати у них реакцію та вивчити її. Один із перших творців роботів-тварин зараз проектує штучну змію. Запит прийшов від приматолога, який вивчає реакцію мавп на отруйні рептилії. Так від першої особи можна побачити, як тварини рятуються від небезпеки і яких заходів вживають, щоб її уникнути.
Сина, ну чого завмер, як неживий. Ходімо їсти!
Звучить як ідеальний спосіб дослідження тварин! Але насправді все не так просто. Особливо у польових умовах. Там все завжди йде за планом. Роботи, що працювали в Африці, регулярно відключалися. Температура на чорному континенті і без того позамежна, а під пластиковим корпусом двигуни та електроніка розжарювалися настільки, що просто відрубувалися. Щоб продовжувати зйомку та дослідження, на підхваті завжди чекав робот-дублер.
Такий кадр оператору було знімати смертельно небезпечно.
Але, здається, зусилля того варті. Завдяки біороботам вченим удалося спостерігати унікальні кадри від першої особи. Наприклад, як мама-крокодил переносить дитинчат із гнізда — в річку. Як сурикати реагують на невідомого родича. Як гієноподібні собаки годують дитинчат і спілкуються у вузькому колі сім'ї. На основі записів із прихованих камер у штучних звірятках у 2017 році навіть зняли серіал — «Шпигуни у дикій природі».
Приклади тварин-роботів із цього серіалу. Хтось виглядає як справжній, хтось трохи лякає.
До біороботів звертаються не лише зоологи, а й палеонтологи. За допомогою механізмів можна побачити, як рухалася доісторична тварина! У процесі створення роботварини інженери порушують питання про найдрібніші анатомічні особливості. Найчастіше старі кістки не можуть дати всієї інформації. Тоді на допомогу приходить порівняння з сучасними нащадками: куди який м'яз кріпиться, і як працює опорно-руховий апарат разом. Завдяки такому детальному вивченню вчені можуть зрозуміти, як пересувалися і поводилися навіть ті тварини, яких давно немає з нами.
