Меморіал Шепа та його безмежна вірність (8 фото)
Маленьке містечко в Монтані увічнило пам'ять про собаку, який щодня чекав на вокзалі повернення свого господаря. 
Цей пес став неофіційним талісманом Форт-Бентона, живе в центрі міста і чекає на господаря, який ніколи не повернеться. І нагадує людям про тих, для кого ми цілий світ. 
Форт Бентон, Монтана
Влітку 1936 року фермер із Монтани захворів. Його доправили до лікарні Сент-Клер у Форт-Бентоні. За ним пішла його вірна вівчарка Шеп. Поки чоловік лежав у палаті, старий пес не відходив від нього ні на крок. Зворушені відданістю тварини медсестри підгодовували її недоїдками з лікарняної їдальні. Коли чоловік помер, його сім'я вирішила відправити тіло додому. І навіть тоді вівчарка не покинула свою людину і пішла за труною у залізничне депо. Шеп скиглив, дивлячись, як тіло його господаря вантажать у вантажний вагон і відвозять. 
Протягом наступних п'яти з половиною років Шеп приходив на вокзал і чекав на повернення господаря. Чотири рази на день, без перепусток, Шеп мчав до вокзалу і буквально сканував пасажирів, що виходять, швидко і уважно окидаючи поглядом кожного, в пошуках своєї людини. Незважаючи на те, що Шеп був бездомним, він став улюбленим мешканцем маленького містечка, і його доглядали працівники вокзалу. 
Чутки про вірного пса у Форт-Бентоні поширилися, і Шеп став чимось на зразок знаменитості епохи. Його показували як диво у телевізійних шоу. Мандрівники навіть вирішували зробити чималий гак, щоб побачити його на станції. Діти надсилали йому подарунки на Різдво. Дехто навіть намагався його забрати та подарувати новий будинок. Але Шеп ніколи не виявляв ні до кого зі своїх шанувальників нічого більше скороминущого інтересу. Він був собакою-одинаком. 
Зрештою, саме його безмежна відданість і занапастила його. Вранці 12 січня 1942 року він, як завжди, чекав на поїзд о 10:17. Він давно відмовив слух, а лапи були вражені артритом. І пса збив поїзд, що прибуває. 
Шеп був похований на вершині пагорба з видом на залізничне депо. На церемонії були присутні сотні людей. Компанія Great Northern Train Company замовила та сплатила дерев'яну фігурку Шепа та табличку з його ім'ям, щоб помістити їх на пагорбі для загального огляду. 
З роками інтерес до вічно вірного Шепа поступово згас. Його могила запустилася. Але у 1980-х роках група місцевих істориків та громадських організацій привела поховання до ладу. Форт Бентон відновив свій талісман і показав свою любов до Шепа, встановивши в 1994 році новий пам'ятник. Це металева статуя вірної вівчарки, яка стоїть на залізничній естакаді у центрі міста. Пес з надією дивиться на річку Міссурі. Його меморіал оточує восьмикутний дворик, вимощений цеглою, присвяченою іншим улюбленим втраченим тваринам. 
