Унікальний ген племені баджо, що дозволяє плавати під водою по 5 годин на день (4 фото + 1 відео)
У Південно-Східній Азії є плем'я, у якого розвинулася особлива мутація. Відомий як баджо, цей народ займається підводним полюванням вже близько 1000 років і живе у будинках на палях. Через особливості довкілля баджо можуть затримувати дихання на 13 хвилин, а їх селезінка на 50% більше, ніж у жителів суші. 
Велика селезінка, яка забезпечує запас збагачених киснем червоних кров'яних клітин, дозволяє баджо довше залишатися під водою.
Автор дослідження Мелісса Ілардо з Копенгагенського університету розповіла в інтерв'ю програмі Inside Science на BBC: "Тисячі років вони жили на плавучих будинках, кочуючи з місця на місце у водах Південно-Східної Азії і лише зрідка виходячи на сушу. Все, що їм потрібно , вони отримують із моря".
"Вони проводять під водою по вісім годин на день, близько 60% свого часу. І занурюються на глибину понад 70 метрів". 
Використовуючи традиційні дерев'яні окуляри та вантажні пояси, плем'я пристосувалося до водного способу життя.
"У людини вироблена реакція на занурення, її можна перевірити, опустивши обличчя в холодну воду, - пояснює Ілардо. - Серцебиття сповільнюється, відбувається периферична вазоконстрикція, коли кровоносні судини в кінцівках звужуються, щоб зберегти кров, насичену киснем, для життєво важливих потім скорочується селезінка". 
"Селезінка - це резервуар для червоних кров'яних тілець, насичених киснем, тому, коли вона скорочується, це дає вам кисневе підживлення. Це як внутрішній балон з киснем".
Ілардо провела ультразвукове обстеження представників племені баджо і виявила, що їхня селезінка на 50 % більша, ніж у мешканців сусіднього села. Пізніше вчені встановили, що ген PDE10A забезпечує підвищений рівень синтезу тиреоїдних гормонів щитовидної залози, що, мабуть, призводить до зростання селезінки.
Співавтор дослідження професор Расмус Нільсен з Каліфорнійського університету в Берклі додав: "Це чудовий приклад того, як люди можуть пристосуватися до умов. Останнім часом спостерігається великий інтерес до розуміння адаптації до гіпоксії - адаптації до низького рівня кисню. Вивчаючи баджо, ми можемо з'ясувати які гени допомагають організму пристосуватися до різкого зниження рівня кисню". 
Сантараві Лалісан, старійшина племені, зізнався, що їхня культура вмирає під впливом Заходу.
"Тут з'явилося багато пластику. Сьогодні баджо ходять до супермаркету та використовують пластик, а не папір. Раніше ми користувалися папером, тільки коли купували щось".
