В'язниця Кліфтон Кліфф – неприступність, народжена природою та людиною (6 фото + 1 відео)

За бажання і вправності втекти можна практично з будь-яких казематів. Звичайно, в сучасних умовах за наявності електроніки у виправних установах зробити це важче. Але про цю в'язницю Старого Заходу, вбудовану у скелю, говорили, що її неможливо покинути.





У маленького шахтарського містечка Кліфтон, штат Арізона, була не сказати, щоб велика, але проблема. Коли жителів судили за злочини там чи в сусідньому містечку Моренсі, їх не засуджували до ув'язнення. Натомість їх засуджували до певного терміну роботи на мідних копальнях, які підживлювали економіку району.



Проблема полягала в тому, що багато з засуджених злочинців просто втікали з району (а хто б їм завадив?), а не приходили на роботу і не працювали в підземних тунелях. Тому в 1881 році Кліфтон вирішив збудувати в'язницю, з якої ніхто не зміг би втекти. Вона була споруджена під землею, у надрах гранітної скелі.





Для будівництва в'язниці місто найняло місцевого муляра Маргаріто Варелу. Використовуючи кирку та вибухівку, Варела прорив тунель, який вів під землю і далі в печеру. Печера була розділена на дві камери: меншу – для небезпечних злочинців та більшу – для тих, хто звинувачувався у не особливо тяжких злочинах.



У кожній з них було вікно, щоб впускати свіже повітря та трохи світла. Але вікна розташовувалися на висоті трьох метрів від підлоги печери. На завершення Варела прикрутив до скелі важкі залізні ґрати та двері.

За неперевіреними місцевими даними, коли Варела закінчив будівництво в'язниці, йому заплатили за роботу. І муляр вирушив у місцевий бар, щоб випити та відсвяткувати.



Пізніше дуже п'яний Варела, задоволений гонораром, почав радісно палити з пістолета у повітря, щоб привернути увагу людей та розповісти їм про свій грандіозний завершений проект. Власник бару, який був за сумісництвом ще й заступником шерифа та категорично не зрадів такій поведінці у своєму закладі, негайно заарештував Варелу.



Так невдалий будівельник став першим мешканцем побудованої ним же в'язниці. Вона використовувалася до 1906 року, поки в районі не сталася сильна повінь. Підземні каземати почали заповнюватися водою, і ув'язнених довелося рятувати, виламуючи ґрати на вікнах і спускаючи мотузки, щоб витягнути їх.

Через повінь в'язниця була завалена такою кількістю мулу та сміття, що її закинули. У 1929 році міська влада почала відновлювати стару в'язницю, щоб зберегти її як історичну спадщину. 1962 року штат Арізона встановив перед будівлею історичну табличку. У 1990 році в'язниця разом з рештою центру Кліфтона була внесена до Національного реєстру історичних місць.