Чому в Туреччині так багато кішок (11 фото)

7 млн кішок налічується у Туреччині. Стамбул навіть перейменували на Кетстантинополь під шумок. Неофіційно, зрозуміло. Тільки в одному місті статистика зафіксувала близько 140 тис. вуличних пухнастиків. В Анкарі їх порядку 120 тис.





Кажуть навіть, що на відомому турецькому курорті Анталія на 1,5 млн. жителів-людей припадає 1,3 млн. жителів-кішок.

Нічого собі статистика, га?

Тим, хто скептично хмикнув зараз, скажу як очевидець: кішки тут і справді скрізь.

Як тільки ти потрапляєш до Туреччини за путівкою, з діловим візитом чи з особистих проблем – ти у будь-якому разі відразу зазначаєш, що місцевість просто кишить хвостатими чарівниками.



Всі вони, певна річ, бездомні.

Причому чарівність цих створінь веде до того що, що можуть змінити свій статус на домашніх. Але, на жаль, не щоразу цей статус залишається з котом назавжди.

Так, одна випадково зустрінута мною мешканка Аланії розповіла історію про одного особливого красеня.





Колись жив він у Анталії. За свою приголомшливу привабливість набув популярності у всіх місцевих та туристів. І ось одного разу фургон із плюшками (чи з чим там для котів – з пахвами?..) перекинувся на його вулиці: аборигенка забрала його жити до себе додому.

Але згодом кіт почав вдома в неї поводитися погано (все ж кіт з бездомним досвідом настільки звик до свободи, що життя в квартирі, навіть великий, для нього некомфортно, а часом і болісно). За це вона вирішила повернути йому статус безпритульного.



На честь тієї жінки треба сказати, що просто так на вулицю вона його не вигнала. Вона його перевезла з Анталії до Аланії з її визначною пам'яткою – знаменитим пляжем Клеопатри, який має спеціальний парк, цілком офіційно званий Парк кішок.

Це місце організували для котів цілком офіційно. Тут живе безліч пушистиків, і, судячи з усього, вони добре ладнають між собою і з людьми.

Люди ж їх просто люблять. Вони для кішок вибудовують місця для ігор та будиночки для відпочинку – kedi evi. Навіть скрізь поставили спеціальні автомати з кормом. Там можна за невелику плату купити корм для котів та погодувати їх. Заодно вже організували (причому дуже дотепно, оцініть самі по фото нижче...) та спеціальні точки для собак, з якими гуляють місцеві та приїжджі.



Зважаючи на те, що корм часом навіть валяється «безгоспним» на землі, коти тут не просто нагодовані, а буквально перегодовані. Виглядають вони відповідно – особисто я жодної худої кішки в Туреччині не помітила.

І крім такого корму, вони ще ловлять мишок.

Знову ж таки до честі – цього разу вже представників місцевої влади – вони ретельно оберігають бездомних кішок.

Крім іншого, скрізь повісили плакати із закликами не годувати їх аби чим. На одному з них навіть для більшої переконливості додали кілька фото котів, яких годували абияк, через що ті, на жаль, не вижили.



Так, у заборонені для котів продукти входить все жирне та солодке.

А взагалі ці чарівники не лише скверами та парками гуляють. Вони тут майже скрізь. Разом із туристами оглядають турецькі пам'ятки. Разом із місцевими жителями контролюють їхнє господарство на полях та городах. Разом із чиновниками пильнують у поштових офісах та різних конторах.

Деколи, навіть якщо ви десь не бачите котів, вони там все одно є. Просто треба трохи уважніше придивитися. Ось спробуйте на знімках у цій галереї знайти котів:



Але як же цим чарівним бездомним істотам не вистачає домашнього тепла та ласки! За багатьма аборигенами та туристами «всі кішки, всі коти і всі кошенята» ходять просто п'ятами. Вони призовно нявкають, ласкаво мурчать і взагалі поводяться як найчарівніші і найпривабливіші на Землі створіння – аби їх полюбили і, можливо, навіть прихистили…

Так, поки я оглядала Аланію з найвищої точки (оглядовий майданчик I Love Alanya на висоті 450 метрів), за мною бігала одна чарівна триквіточка. Але що втішного я могла сказати їй? «Сонечко, я заберу тебе з собою, полетіли разом у літаку?» На жаль... Я лише побажала їй котячого щастя – від імені мене та мого власного домашнього улюбленця.

То чому ж турки настільки цінують кішок? Чому у Туреччині так багато котів на вулицях?

Тому є щонайменше 5 причин.



1. Заповіт від пророка Мухаммеда

Існує легенда, що колись кішка врятувала найулюбленішого в ісламі пророка – Мухаммеда.

Є думка, що він навіть став вважати цих тварин священними. Не як у Єгипті, а, так би мовити, із місцевим ухилом. Кішкам навіть досі не забороняють заходити до мечеті, а це дуже велика честь.

Якщо вірити легенді, пророк не тільки всіляко вітав цих тварин, а й боявся їх образити хоча б швидко.

Наприклад, якщо кіт засинав у нього на колінах (а власники домашніх вихованців в курсі, що ті люблять це робити), Мухаммед відрізав шматочок свого одягу, на якому задрих хвостатий милашка, щоб ненароком не розбудити його.

Більше того, Мухаммед заборонив кішок продавати або обмінювати на будь-що. І він навіть особисто не гидував вмиватися водою, яку пили кішки.

2. Добра традиція

Отже, пророк Мухаммед стверджував, що любов до кішок є частиною віри. Цьому заповіту слідують у Туреччині досі.

Багато місцевих жителів навіть вважають, що тварини душі котів неодмінно потрапляють до Раю, а тому треба в земному житті задобрити їх, щоб вони на тому світі «замовили слівце».

Мусульмани їх називають «кеді» і часом вважають помічниками та «очима» Аллаха на цьому світі.

3. Кішки – санітари міст

Релігійна традиція переплелася із громадськими функціями кішок. Так Так саме так.

Адже ці пухнастики не лише прикрашають вулиці та викликають посмішки людей, а й очищують місця свого проживання від шкідливих гризунів.

Так, ще одна легенда свідчить, що у VIII ст. коти врятували турецьке місто від чyми, перебивши всіх щурів, які, як відомо, є основними переносниками будь-якої «нечисті».

Таку саму функцію кішки виконують і зараз.

Самі ж ці пухнастики не переносять на собі нічого зазорного (що підтверджується офіційними даними).

4. Туристична заманка

Маркетинг і доморощений, і високого польоту сходяться на думці: тварини – це завжди мило, тому привабливо для клієнтів.

Як наслідок, багато власників магазинів, кафе та інших закладів у містах із туристичними потоками намагаються завести у себе якихось чарівників.

Адже «під сумне мукання, під бадьоре гарчання, під дружнє іржання» покупці стають добрішими і щедрішими. Наприклад, ось таких привабливих товаришів зустріла я колись у кафешках на Кіпрі та в Іспанії:



І коти у Туреччині туристів, безумовно, приваблюють. Помилувався приїжджий місцевою кішечкою, погладив мандрівник ласкавого кошеня, послухав турист муркотіння діловитого, але беззахисного котяри – і розм'як… і купив коту корм… і на загальній позитивній хвилі придбав собі теж щось… і, остаточно пом'якшившись, залишив великі чайові.

Кажу це ні в якому разі не щоб образити, а суто щоб по-доброму посміхнутися.

5. Кішки в країні рибалок

Втім, така логіка підійде для багатьох країн, де є хоч одне море.



Всі знімки в галереї створені автором поста в одній точці (навколо і у здивованого рибу)

У Мережі розповідають, що кілька років тому в Туреччині хотіли прийняти закон про скорочення кількості бездомних кішок: народ боявся, що ті все ж таки переносять якісь інфекції. Але жителі Стамбула влаштували акцію протесту (як уже сказано, офіційно підтверджено, що з кішками в цьому плані в Туреччині все гаразд), і закон не ухвалили!