Невичерпна спадщина, нігерійський дядечко та історія благородного вилучення коштів (11 фото)
Напевно, кожному з вас приходив на електронну пошту лист, що повідомляє про заповіти від невідомого, але дуже багатого дядечка з Нігерії. Який благополучно спочив, але залишив душеприказчикам чіткі інструкції щодо спадщини. 
Отримати десятки тисяч, а, може, й мільйонів просто: треба лише перерахувати скромне мито у розмірі кількох сотень доларів. І можна насолоджуватися безтурботним життям мільйонера. 
Виявляється, ця афера – винахід не сучасний. Її історія налічує майже 150 років. І починалося все з так званих іспанських в'язнів.
У газеті New York Times за 1898 рік опубліковано статтю про поширене поштове шахрайство. У статті, під назвою «Стара махінація відроджується», докладно розповідається про те, як зазвичай починається афера з «іспанським ув'язненим»:
Автор завжди перебуває у в'язниці через якийсь політичний злочин. У нього завжди схована велика сума грошей, і він незмінно бажає, щоб вона була знайдена і використана для догляду за його молодою та безпорадною дочкою якоюсь чесною людиною. Про розсудливість і добрий характер одержувача листа він знає від спільного друга, якого не називає з міркувань обережності, і звертається до нього по допомогу у скрутну хвилину. 
У XIX столітті поштові афери були простим та ефективним способом незаконного відібрання грошей у заможних громадян. Що ж було потрібно доброму самаритянину, який просто відкрив пошту в нудний день? Відправник листа готовий віддати третину прихованого стану тому, хто його поверне.
Далі відбувається таке: щоб повернути скарб, читачеві потрібно спочатку переслати трохи грошей.
Суть цієї афери, за вчинення якої періодично заарештовують нігерійських і не дуже дядечків, залишається незмінною, за винятком кількох технічних деталей. 
Приклад одного з листів
Шахрайство стало відоме під романтичною назвою «іспанський бранець», оскільки найчастіше автор листа стверджував, що сидить в іспанській в'язниці через причини, що виникли під час іспано-американської війни. «Лист написаний на тонкому синьому папері, який використовується для іноземних листів, і написаний так, як пишуть англійською досить освічені іноземці, з помилками в написанні слів і випадковими іноземними ідіомами», – наголошується в статті Times.
Як і в 1898 році, сучасні завуальовані здирства на перший погляд здаються реальними, але при найближчому розгляді виявляються не дуже переконливими. Англійська мова спотворена, а офіційний друк якогось нігерійського урядового закладу виглядає не зовсім правильним. А між рядками проходить німий розпач. 
Ежен Франсуа Відок
І все ж таки люди ведуться на це. Адже суть афери не в тому, що вона спрацює щоразу чи навіть один раз із ста. Шахраю потрібно лише кілька довірливих громадян, щоб заробити мільйони. Одна із жертв у США втратила 5,6 мільйона доларів через шахраїв. Один заарештований нігерійський спамер, за чутками, поповнив кишені та рахунки на суму близько 60 мільйонів доларів.
Але навіть у ті часи, коли листи доводилося писати від руки, ця афера була напрочуд успішною. Ежен Франсуа Відок, якого називають батьком кримінології, у своїх мемуарах описав версію цього шахрайства, скоєного ув'язненими у Франції початку ХІХ століття. Це було задовго до іспано-американської війни, коли схема була відома як листи з Єрусалиму. 
Видок, який до того, як заснувати поліцію Франції, сам був злочинцем, на власні очі побачив ці листи, будучи ув'язненим у в'язниці в Бісетрі. 
«Пан, ви, безперечно, будете здивовані, отримавши листа від невідомої вам людини», – так починалося одне з таких послань. Структура цього листа витончена: перш ніж почати розповідь про своє горе, автор пропонує спочатку затравку, солодкий пряник – скриньку, що містить 16 000 франків золотом та діамантами, яку, за словами автора, він та його господар були змушені залишити після того, як їх затримали. під час подорожі. Зробивши ставки, він продовжує писати про своє передбачуване ув'язнення і, нарешті, звертається з проханням, яке в даному випадку дуже тонке: «Я хочу дізнатися, чи не можу я з вашою допомогою отримати скриньку і частину грошей, які в ній знаходяться. Тоді я зможу забезпечити свої нагальні потреби та заплатити моєму адвокату, який диктує мені це і запевняє, що за допомогою деяких презентів я зможу виплутатися із цієї справи». 
Видок писав, що 20% таких листів отримували ту чи іншу відповідь. А в деяких випадках ув'язнені заробляли на них сотні франків, що негласно дозволялося тюремникам, які також отримували свою частку.
У 1980-ті роки шахраї з Нігерії почали розсилати пачки паперових листів людям по всьому світу. У 1990-х роках вони почали використовувати факси, а наприкінці 1990-х перейшли електронною поштою. 
Кілька років тому було заарештовано «нігерійського принца» – Майка, який керував десятками людей, які розсилали незліченну кількість електронних листів по всьому світу, від США до Індії та Румунії, використовуючи сучасні технології для реалізації повного потенціалу шахрайської схеми. 
Варіанти листів були різними. Так, нібито члени королівської родини Нігерії, які раптом демонстрували фінансові складнощі або потребували готівки, просили трохи грошей, щоб виплутатися з делікатної ситуації. 
А один чудовий лист містить прохання про збір коштів для нігерійського астронавта на ім'я майор Абача Тунде, який застряг на борту секретної радянської космічної станції з 1990 року, і йому потрібно 3 мільйони доларів, щоб сплатити зворотний переліт на Землю.
Пройдуть ще якісь сто років, і, можливо, шахраї будуть надсилати вже голограми, які сльозно просять грошей і пропонують нечувані багатства в обмін на ті ж пару-трійку сотень. Вірити чи ні? Кожен вирішує сам. Але в жодної довірливої чи жадібної людини, хто спробував, розбагатіти так і не вийшло.
