Людина, яка їла все (2 фото)
Ти не ти, коли голодний. Багато хто знає про особливості людського розуму приймати на голодний шлунок неправильні рішення. А от коли ти ситий, то й життя представляється в інших – більш позитивних фарбах. Ось тільки смакові уподобання у всіх різні. І гастрономічні уподобання деяких персонажів просто ставлять у глухий кут. 
Наприкінці XIX століття мешкала звичайна людина на ім'я Вільям В. Маккенна, яка регулярно поглинала дивні предмети, такі як інструменти, шматки скла, цвяхи, шматочки столових приладів і навіть живих жаб. 
Якщо вірити статті про його життя, опублікованій у червні 1889 року, 21-річний хлопець почав їсти скло випадково. Хлопцеві було 14 років, коли працював на скляному заводі Майєра у Брукліні, Нью-Йорк. У його обід потрапило трохи скляного пилу, і він сподобався юнакові.
Незабаром пристрасть до скла настільки поглинула працівника, що власники фабрики стривожилися. Вони виявили, що запаси скла стали скорочуватися, і цей факт деякий час не могли пояснити.
Потім власники застали юного Маккенну за поїданням уламка скляної пляшки. Він зізнався у своїй дивовижній пристрасті, і чутка про його склоїдство поширилася. Незабаром його взяли на роботу до музею, де демонструвалися різні живі дива.
Там Маккенна міг їсти скільки завгодно шибки на очах у публіки, за чутками, дев'ять разів на день. І так багато років.
Маккенна стверджував, що це заняття приносило йому 75 доларів на тиждень, що сьогодні еквівалентно приблизно 2500 доларів.
Він також щодня з'їдав три солідні порції звичайної їжі. Але при цьому обов'язковою складовою раціону було скло. Якось чоловіка заарештували за те, що він заліз на ліхтарний стовп і з'їв ковпак ліхтаря.
Репортер додав, що у його діях не було ані спритності рук, ані хитрощів. Тобто навіть з урахуванням того, що скло дуже небезпечно пропускати через організм, він не сплював поглинені уламки.
Коли Маккенна зник із радарів, його доля залишилася невідомою. Натомість є інформація про його колегу з цеху гастрономічних збочень. Інший артист, Джозеф Кеннеді, який виступав Сент-Луїсе, штат Міссурі, також їв гайки, цвяхи, шурупи та шматочки залізних виробів. Перед смертю 1892 року він заявив, що лікарі запропонували йому 5 000 доларів за його тіло, щоб дослідити його та виявити якусь унікальну форму шлунка.
Натомість судмедексперти виявили, що «його стінки та епітелій були абсолютно нормальними, але буквально заповнені цвяхами, шурупами, скобами та побитим склом, які чоловік проковтнув». У звіті також було зазначено, що у померлого не було жодного випадку пошкодження будь-якої частини шлунка чи горла вістрями чи краями цих предметів.
