Історія покірної дружини маркіза де Сада (5 фото)
Так, той, завдяки кому з'явився термін "садизм", був одружений. Навколо його особистості постійно вирують різні чутки, а ще за життя репутація чоловіка була зіпсована повністю. Але це не завадило дружині ніжно любити свого садиста всі 30 років спільного життя.
Дружину де Сада звали Пелаги і вона до одруження в очі не бачила майбутнього чоловіка. Пелаги був 21 рік і за неї все вирішували батьки, яким шлюб дочки з 22-річним де Садом був дуже вигідним. Шлюби, де подружжя насильно штовхають в обійми один одному були дуже поширені, так само, як і їхня взаємна ворожість. Але тут сталося дивне: молоді щиро покохали одне одного. Маркіз був гарний, подобався жінкам, а ось Пелагі, навпаки, була скромна і любила сидіти вдома. Ось на таких протилежних характерах і зійшлися.
Особливі пристрасті чоловіка Пелаги з'ясувала, коли їхньому первістку було лише кілька місяців. Саме тоді де Сад виявився ув'язнений вперше. Йому, за розпусту, потрібно було сидіти у в'язниці, а Пелаги, будучи дівчиною наївною, не вірила всім пліткам про найдорожчого чоловіка. Пелаги приходила до де Саду у в'язниці, а той після звільнення і не планував змінюватися. Плюс до зрад дружини він ще й перестав платити кредиторам. Сім'я спішно перебралася до Провансу.
Вірність
Рене (ліворуч) із сестрою
Після появи другої дитини маркіз розгорнувся на повну силу. Де Сад закрутив роман із сестрою Пелаги, не припиняючи зустрічей із жрицями кохання. Одна така дівчина звернулася до поліції, бо маркіз виявив себе справжнім жорстоким садистом, якому подобалося робити боляче і він не надто приховував своїх уподобань. Після докладної розповіді поліції про те, що де Сад з нею зробив, того чекало покарання.
Маркіз, повісивши голову, покаявся у всьому дружині, яка була все пробачити, але тут чоловік зник від влади, захопивши із собою сестру Пелаги. Втеча не допомогла і її знову запроторили за ґрати.
Пелаги, якій, мабуть, подобалися приниження, поїхала навздогін за чоловіком і влаштувала втечу де Саду. Чоловік у відповідь продовжив співмешкати з її сестрою, але лише півтора роки, а потім йому набридло.
Висновок
Король Франції настільки був шокований вчинками де Саду, що особисто підписав указ про ув'язнення його. Маркіза засудили до довічного, але через 13 років він вийшов на волю під час революції буржуазії.
Спочатку Пелаги не дозволяли відвідувати чоловіка і вона писала йому любовні листи. А він писав такі ж у відповідь, поки його психіка не почала руйнуватися. Тоді послання стали зовсім іншого тону.
Коли вони, через п'ять років, нарешті побачилися, то де Сад негайно обрушився на неї зі звинуваченнями, що вона точно зустрічалася з іншими чоловіками, та й взагалі, вже дуже зухвало одягнена. Це навіть не смішно, наскільки де Сад не бачив жодних проблем у своїй поведінці.
Коли Пелагі повернулася додому, то вирішила добровільно закрити себе в монастирі, щоб коханий чоловік не ревнував. Життя в монастирі посприяло її душевній рівновазі і Пелагі помирилося з сестрою та матір'ю.
А де Сад у тюрмі почав писати. Саме там було написано його найвідоміший роман "120 днів Содому". Пелаги, до речі, була впевнена остаточно, що де Сада не випускають саме через його книжок.
Помутніння розуму
У 50 років маркіз вийшов на волю. Але не тим красенем, що був раніше, а вже старим товстуном, незадоволеним і незграбним. Зрозуміло, де Сад розумів, що тепер його не захоче жодна жінка і згадав, що всі ці роки з ним була його терпляча Пелагі, яка по-справжньому любила його. Де Сад помчав до монастиря, але Пелагі, яка переглянула своє життя, твердо сказала чоловікові, що розлучатиметься з ним. Їй стільки довелося пережити через нього і повертатися до де Саду вона категорично не хоче, адже навіть самому ангельському терпінню приходить кінець.
Наполеон, прийшовши до влади, наказав відправити де Сада до лікарні для душевнохворих. Книга садиста здалася йому надто дивною, мовляв, здорова психічно людина такого не напише.
Де Сад пробув у лікарні 13 років, де й помер. Як то кажуть, кожному у справах його.