«Інший Бугатті» та його звірі (35 фото)

"Інший Бугатті". Довгий час худорлявого хлопця з очима, що горять, називали саме так, адже Рембрандт був лише молодшим братом геніального інженера Етторе Бугатті, який проектував автомобілі.





Але потім усе змінилося. Талант Рембрандта, який народився в Мілані в 1884 році, вперше виявився у низці корів, яких він виліпив у віці 15 років зі шматка глини, виявленого в майстерні свого батька. Карло, батько Рембрандта, проектував меблі, інтер'єри та предмети мистецтва та був таким ерудитом-естетом, що друзі прозвали його Леонардо. Можливо, саме його власне прізвисько надихнуло його на таке ж сміливе ім'я для його третьої дитини.



Рембрандт Бугатті

Відносини з людьми були важкими для сором'язливого підлітка, але коли 1903 року він переїхав із Мілана до Парижа, то годинами спостерігав за бабуїнами, жирафами та пантерами у зоопарку Ботанічного саду. Що надихнуло його на подальшу творчість створення бронзових скульптур на тему дикої природи.





Після закінчення Міланської академії мистецтв він почав створювати скульптури та розробив власний неповторний стиль. Він трохи експериментував і із зображеннями людей, але в порівнянні з тваринами вони виходили якимись розмитими та похмурими.

У 1904 році Рембрандт переїхав до Антверпена (Бельгія), де створив свої найкращі шедеври – скульптури численних екзотичних тварин. Коли почалася Перша світова, то всі тварини в Королівському зоологічному саду в Антверпені – на той час найбільшому зоопарку в Європі, яких він з таким трепетом та захопленням відтворював у бронзі, було знищено через брак їжі. Це дуже підкосило Рембранта.



Легендарний символ

Він пішов працювати до місцевого госпіталю, де заразився невиліковним на той момент туберкульозом. У 1916 році, не витримавши життєвих випробувань, Рембрандт Бугатті наклав на себе руки. На згадку про нього Етторе зробив скульптуру слона, що танцює, одним із символів своєї марки.