Краб-боксер: використовує замість рукавичок отруйних тварин (5 фото + 1 відео)

Якщо природа не нагородила тебе щедротами еволюційних переваг, залишається два шляхи: винаходити адаптацію для виживання самостійно або вимерти, залишивши еволюційну арену відому як "Міжвидова конкуренція" Наш герой пішов першим шляхом.





Отже, знайомтеся: краб-боксер. Це не окремий вигляд, а цілий рід крабів Lybia, яких поєднує одна дуже незвичайна риса. Будучи невеликого розміру (два-три сантиметри завширшки), ці малюки налаштовані досить войовничо і образити себе давати не збираються.

У них слабкі недорозвинені клешні, а тому вони не використовують їх для полювання чи збирання їжі. Натомість вони вигадали брати в обидві клешні по актинії, якими користуються як зброєю.



Зазвичай у хід йдуть актинії виду Triactis producta, єдиного свого роду. Краб знаходять молодих актиній і сідають на свої клешні. Коли йому хтось загрожує, витягує вперед клешні намагаючись вдарити супротивника актініями.

Від цього він стає схожим на боксера, який втратив перед боєм рукавички, і вийшов на ринг, затиснувши в кулаку помпони, відібрані в однієї з дівчат-черлідерок. Вся справа в тому, що актинії мають клітки стріткі кнідоцити, які серйозно жалять оточуючих, а дрібні організми і зовсім вбивають.





Примітно те, що якщо краба позбавити однієї з актиній, він відразу відщипне шматочок на розлучення і почне вирощувати свою зброю на другій, порожній, клешні, оскільки актинії здатні до розмноження шляхом їх поділу.

А якщо краба позбавити обох актиній і посадити в акваріум, де актиній немає, він буде спокійно собі жити, але клешнями для збирання їжі не користуватиметься, як це роблять інші краби. Натомість він продовжуватиме використовувати для харчування ходильні ноги. А клешні бовтатимуться без діла.



Вигода цього союзу для краба є очевидною: він отримує грізний засіб захисту, а також збирає частину їжі, здобутої актинією. Але навіщо актинії працювати на цього задерикуватого "чирлідера"?

Все дуже просто. Ну, по-перше, її ніхто не питає, коли садить собі на клешню. По-друге, актинія стає більш мобільною, а значить більше можливостей для полювання. Та й піском не занесе на морському дні.