Червона хустка від китайського імператора — найстрашніший і найжорстокіший «подарунок» для наложниці в гаремі (6 фото)

Жорстокість імператорів династії Мін щодо наложниць не знала кордонів.





Китайська династія Мін проіснувала 276 років (з 1368 по 1644 р. н.е.).

За цей час імперія Мін стала глобальною наддержавою: вона робила великі морські експедиції на роки раніше за Христофора Колумба і почала створювати книги ще до того, як в Англії з'явився друкарський верстат.

Але незважаючи на дивовижні досягнення династії Мін, у неї була й куди темніша сторона.



Жорстокість імператорів династії Мін щодо наложниць не знала кордонів. У деяких імператорів династії Мін було більше 9 000 наложниць, багатьох з яких для служіння викрадали проти волі (а не відбирали як раніше) прямо зі своїх будинків, і їм було заборонено залишати палац імператора, за винятком тих випадків, коли цих жінок викликали в постіль до імператора.

Однак найсуворішим законом династії Мін для наложниць стала поява «правила вручення червоної хустки» імператора після його смерті.

Але чому отримання цієї хустки було найстрашнішим моментом у житті будь-якої імператорської наложниці?

Страшна традиція династії Мін



Джу Ді, третій імператор династії Мін мав кілька тисяч наложниць. Після його смерті влітку 1424 року, тридцять ретельно відібраних наложниці отримали криваво-червоний квадрат шовку (хустку).

Для жінок це був страшний подарунок, який тільки можна було отримати. Оскільки він означав те, що тепер ці жінки отримали благородне право продовжувати "служити імператору" навіть після його смерті.

За законом династії Мін вручення червоної хустки імператора ретельно відібраним жінкам означало, що саме ці наложниці були обрані, щоб продемонструвати свою вічну вірність імператору, йдучи за ним у могилу.

Один мандрівник у своїх літописах пише те, як цих нещасних дівчат з плачем проводжали у великий зал, де їх змушували стояти на дерев'яних стійках, перш ніж наказати повіситися на шовкових петлях, що звисали над ними.



Вигляд їхніх тендітних тіл, що хитаються на прохолодному нічному вітрі, мало бути справді страшним видовищем. Але мірою жорстокості правителів династії Мін є те, що цим нещасним дівчатам майже пощастило, що для них було обрано саме цей метод «догляду».

Вся справа в тому, що в інших імператорів з династії Мін були набагато суворіші вимоги до свого поховання. Наприклад, деякі імператори вимагали після своєї смерті берегти поруч з ним виключно живих наложниць, тобто живцем.

А розпочав цю жахливу традицію, згідно з китайським ученим Мао Ціліном, який жив у 1623–1716 роках, «перший імператор династії Мін Чжу Юаньчжан, який був похований із сорока шістьма наложницями, а також із десятьма простими служницями з палацу».

Після цього імператорська сім'я династії Мін шанувала пам'ять загиблих сімей цих наложниць і служниць, яким було вручено подяки та нагороди.

Чи могли жінки уникнути подібної імператорської "нагороди"?



Уникнути такої долі могли лише жінки, які народили імператору дітей. Або ті жінки, чия сім'я заслужила на якусь почесть або мала відомих діячів.

Зазвичай такі жінки були «звільнені» від вручення їм червоної шовкової хустки. Історія знає як мінімум один випадок, коли дочка видного воєначальника (обожнюваного армією) була обрана для подібного поховання, однак, його сувора реакція на цю звістку змусила імператорську сім'ю та євнухів скасувати це правило, і вибрати іншу юну дівчину.

Решта наложниць, у тому числі з бідних сімейств, мала найбільші шанси для того, щоб піти за імператором.

Відомо, що скасувати цей варварський звичай вдалося шостому і восьмому імператору Чжу Цічженю з династії Мін (що двічі зійшов на престол).



Перед своєю смертю імператор викликав свого старшого сина і сказав йому слова, які записували присутні там євнухи: «Відколи помирав імператор нашої династії, разом з ним ховали багато дружин з гарему. Я не можу зберегти цю жорстоку традицію. І сам ти, сину, повинен пообіцяти мені, щощоб нічого подібного більше не повторилося в майбутньому!

Таким чином, перед своєю смертю, імператор Чжу Цічжень поклав край цій жорстокій системі поховань у династії Мін. Цей інцидент також приніс Чжу Цічженю певну репутацію одного з найдобріших правителів.

Але звичайно цілком цю традицію викорінити не вдалося, і вона іноді зустрічалася після Маньчжурського завоювання Китаю в династії Цин.