Цікава інформація про те, чому жировий прошарок настільки гарний у захисті від сильних морозів.
Повний песець - утеплений песець
Насамперед тому, що жир — страшенно хороший утеплювач. Ось так несподіванка, правда? Теплопровідність жирової тканини в 3 рази менша, ніж теплопровідність будь-якої іншої внутрішньої тканини організму. Такий низький показник забезпечується як самими фізичними властивостями жиру, і його розташуванням.
А ще жир менш щільний. Це означає, що з нього вийде більше утеплювача!
Справа в тому, що поширення теплової енергії уповільнюється, якщо їй потрібно переходити з одного середовища до іншого. На цьому принципі працює, наприклад, теплоізоляція пінопластом та схожими пористими матеріалами. Хоч вони складаються з повітря на 95-98%, але добре зберігають тепло. З жировою тканиною схожа історія, тільки замість повітряних порожнин – міжклітинна рідина, а замість пінопласту – адипоцити – заповнені жиром клітини.
Адипоцити у сіточці з білків. Схоже на авоську із мандаринами.
Крім того, жирова тканина має дуже низьку потребу в кисні. А значить, і крові для її функціонування потрібно небагато, як судин для доставки. Що це означає? А ось що: кров не тільки доставляє кисень і ласощі по організму, вона перерозподіляє тепло. Так як судин навколо жирового прошарку небагато, то й тепло залишається всередині організму, майже не потрапляючи до підшкірної жирової тканини.
Але це й не важливо, адже сама жирова тканина здатна виробляти тепло. Термогенез – одна з ключових фішок бурої жирової тканини. У нас, людей, її зовсім небагато, але гризуни і звірі, що впадають у сплячку, активно користуються її послугами. Під впливом норадреналіну клітини бурої жирової тканини активно розщеплюють свої запаси, виробляють цілу купу енергії та допомагають зігріватися у важкі часи.
Ну все, до зимівлі готовий!
У живих організмів просто немає теплоізолятора краще. А якби й був, то це не мало б жодного значення. Адже ще одна перевага жиру – його дуже просто дістати! Наш організм виробляє жир із будь-якої органіки, яку може засвоїти. За допомогою біохімічної магії з чудовою назвою глюконеогенез тіла тварин переробляють на глюкозу величезну кількість речовин, включаючи білки. А потім організм переробляє їх у жирні кислоти. Жаль тільки, що в інший бік це не працює. Пивне пузико не перетворити на сталеві м'язи.