У Норвегії знайшли візантійську золоту монету (3 фото)

Шукач скарбів за допомогою металодетектора виявив золоту монету віком 1000 років, досліджуючи гори у Вестрі Слідрі, муніципалітеті на півдні Норвегії. Цей тип дрібних монет, відомий як "гістаменон номісма", вперше з'явився близько 960 року нашої ери.





З одного боку монети зображено Ісуса з Біблією, з іншого — Василь II і Костянтин VII, двоє братів, правивших Візантійської імперією.

Західна половина Римської імперії розпалася 476 року, а Візантійська, чи Східна Римська імперія, проіснувала ще тисячоліття.



На одному боці золотої монети зображено Ісуса Христа. (Ілюстрація: Martine Kaspersen, Innlandet Fylkeskommune)

Археологи вважають, що монета була викарбувана у період між 977 та 1025 роками, під час правління братів. Три пунктирні лінії, що оперізують монету по краю, - елемент дизайну, який широко використовувався в той період.

Артефакт також містить два написи. Перша, написана латиною, говорить: «Ісус Христос, Цар царюючих», а друга, грецькою, говорить: «Василь і Костянтин, імператори римлян».



З іншого боку монети — зображення Василя ІІ та Костянтина VII, двох братів, правивших Візантійської імперією. (Ілюстрація: Мартіна Касперсен, Innlandet Fylkeskommune)

Однак дослідники не знають, як монета опинилась на схилі гори. Вони припустили, що вона могла належати Харальду Хардраде, також відомому як Харальд III, який правив Норвегією з 1045 по 1066 рік. Перш ніж стати королем, Харальд III служив охоронцем у візантійського імператора; за даними газети Miami Herald, це була звичайна практика для охоронців отримати дозвіл «розграбувати палац після смерті імператора». Можливо, це монета з посагу Харальда III для одруження з дочкою київського князя Ярослава Мудрого. Також вона могла використовуватись для торгівлі.

Археологи планують повернутися на місце цієї цікавої знахідки у 2024 році для проведення подальших розкопок.