Чотирьохокий шулер Джонні Столкер (6 фото)
Кажуть, що очі – це дзеркало душі. Приклад цієї людини доводить спірність цього твердження. 
Доктор Вільям Друрі опублікував 1854 року в медичному журналі «Бостон медікл джорнел» цікаву статтю. Що розповідає про людину з двома парами очей, розташованими одна над одною. Що разюче, він міг відкривати і закривати їх у вільному порядку, обертати в різні боки або повертати очне яблуко за власним бажанням. 
Цей персонаж народився в середині позаминулого століття в родині пожежника і жив у графстві Уїлтшир в Англії. Але піти стопами батька і стати вогнеборцем син не захотів - дуже небезпечна робота. І у віці 18 років вирушив до Лондона за найкращим і, головне, необтяжливим життям. 
Джон Столкер знайшов для себе ідеальний спосіб заробітку. Вміння добре грати в карти разом із подвійним набором очей дозволили хлопцеві стати шулером. І не просто шулером, а віртуозом. Звичайно, він не видавав гравцям своєї пікантної фізіологічної особливості – за стіл сідав у насунутому на лоб капелюсі. Але завдяки додатковим очам бачив далі і більше, від нього не вислизав жоден рух. 
Поступово слава про унікум поширилася по всьому місту. І потік охочих обіграти Джонні вичерпався. Але Столкер звик жити на широку ногу. А гроші мають властивість закінчуватись. Звиклий до легкої наживи, він став розглядати способи чесного заробітку. І вирішив просто їх забирати, використовуючи знову ж таки свою унікальну фізіологічну особливість. 
Столкер знайомився з дамами або підшукував як супутників чоловіків напідпитку. Ішов з ними в затишний кут і знімав капелюх. Звичайно, першою реакцією будь-якої людини був шок. Поки об'єкт не схаменувся, заповзятливий чотириокий грабіжник позбавляв жертву від непотрібних цінних речей і коштів. Спосіб виявився дієвим, але не особливо перспективним. 1921 року труп унікуму знайшли на вулиці. Мабуть, якась потенційна жертва виявилася не з лякливих і відповіла на вимогу пострілом. 
На згадку про унікальну людину, яка, мабуть, страждала на рідкісне відхилення – ішіопатію (поглинання зародком свого близнюка), залишилися численні воскові постаті в різних музеях.
