Деякі форми життя, які переживуть ядерну війну (9 фото)

Хто з живих істот доношуватиме твої тапочки і питиме з твого улюбленого гуртка?





Амеба



Амеба має чудові шанси на виживання після ядерної війни. Суди сам: вона може бути в стані спокою практично нескінченно, якщо умови несприятливі для існування, і перейти в активну фазу відразу ж, як щось зміниться. Вона одноклітинна, а отже, їй не загрожують мутації внаслідок радіації, до того ж вона дуже швидко розмножується (хоч і не отримує від процесу задоволення).

Таракан



Найвідоміший кандидат на життя у світі після ядерного апокаліпсису. Таракан здатний витримувати помірні дози радіації та виживе за 300 метрів від епіцентру ядерного вибуху, як це було у Хіросімі.

Щоправда, варто зазначити, що сучасні ядерні бомби значно потужніші. Тому правильним буде сказати, що таргани (точніше 10% тарганів) виживають за радіації 10 000 рад. Для людини така доза радіації є смертельною.

Скорпіон



Скорпіони нечутливі до впливу ультрафіолету, а отже, і радіація завдає їм меншої шкоди, ніж іншим живим істотам (крім тарганів).

До того ж скорпіони добре переносять низькі температури, їх навіть можна заморозити. Що, як ти розумієш, є безперечним плюсом для того, хто планує пережити ядерну зиму. Природне довкілля скорпіонів — нори і ущелини, що також забезпечує їм додаткові окуляри.

Лінгулята



Лінгулята — молюсок, який отримав назву за схожість раковини з язиком. Невідомо, як, але цей вид примудрився пережити 99% всіх видів, включаючи динозаврів.

Якщо у лінгуляти не задався день — наприклад, стався землетрус, повінь, пожежа, падіння метеорита, а то й зовсім ядерний вибух, — вона спокійно закопується глибоко в землю і зазнає цих неприємностей.

Дрозофіла



Більшість комах мають прекрасні дані для того, щоб пережити ядерну війну: вони практично не схильні до мутацій і дуже швидко розмножуються. Муха дрозофіла до того ж здатна вижити при опроміненні 64 000 рад.

Риба фундулюс



Риби – не найголовніші претенденти на виживання після катастроф. Зміна температури, чистоти чи солоності води може бути для них згубною. Виняток тут складає рибка із сімейства фундулюс. Вона живе у водах, заражених хімічними відходами, і почувається чудово. Це єдина риба, яка побувала у космосі у 1973 році.

Крім того, що фундулюс може жити у воді будь-якої температури, солоності та зараженої практично будь-якими відходами, він також може змінювати частини тіла, щоб пристосуватися до нових умов навколишнього середовища.

Тихохідка



Тихохідки, або водяні ведмеді, перебувають у спорідненості з комахами та павуками, проте вміють те, що не вміє, напевно, жодна жива істота на планеті. Про їхню живучість можна складати легенди (і напевно так і робили б, якби тихоходки виростали більше півтора міліметра).

Вчені ставили над бідолахами десятки дослідів, піддавали впливу тиску, вологості, радіації. І зрештою навіть відправили у відкритий космос.

У 2007 році блок з тихоходками провів на зовнішній частині біосупутника «Фотон-3» 10 днів, піддаючись впливу прямого сонячного випромінювання та температури -272 °С. Після цього випробування вижили близько 70% тихоходок і потім цілком успішно розмножилися.

Бактерія Deinococcus radiodurans



Одна з найстійкіших бактерій до радіаційного випромінювання, Брюс Вілліс серед бактерій. Вона вміє відновлювати свою ДНК навіть швидше, ніж ти вимовиш її назву.

А ось чи виживе людина – це ще під питанням.