Гігантська тридакна: молюск із синім тілом важить 300 кг і виробляє перлини до 34 кг (8 фото)

Любов до коштовностей та пригод завжди була невід'ємною рисою тих, хто пов'язав своє життя з морем. Де, якщо не в солоних безоднях синьогривого океану, знайдуться стародавні скарби і скрині, що затонули. Тим більше, що деякі з цих «скриньок» за свої скарби ще й поборються!





Що ж це за забіякові морські коробки такі? Молюски. А точніше – гігантська тридакна. Або як ще її називають професійні пірнальники - молюск-вбивця.



Давай, засунь у мене руку. Я знаю, що ти хочеш!

Кажуть, що ловці перлів у кращому разі залишали в цих двостулках кінцівки, а в найгіршому — життя. А в американських керівництвах для ВМС навіть була інструкція про те, як швидко вивільнитися із захоплення міцних «щелеп». Невже ця двостулка реально така небезпечна?



Поверніть мене назад на дно і ніхто не постраждає.

Чи бачите, розміри гігантської тридакни можуть досягати майже півтора метра, а вага — непідйомні 300 кг. Це робить її найбільшим двостулковим молюском у світі. Досить легко сплутати з скринькою, до якої так і тягнуться ручки, що загребають. Тим більше, коли в складках мантії вже видно дорогоцінний блиск перлини. Та який! Найбільша зі знайдених блискіток - перлина Пуерто важить 34 кг!



Коли дістаєш із холодильника каструлю із борщем, яка стояла там два місяці.

Але навіть якщо ви неймовірний щасливчик і здобув таки скарб щасливо біжіть у найближчий ломбард — на жаль, на вас чекає розчарування. Ювелірної цінності ці камінці не мають. Все тому, що перламутрового шару в таких перлинах часто немає. Здебільшого вони складаються з карбонату кальцію — крейди, тільки дуже щільної. Та й хто погодиться носити на шиї кілька десятків кілограмів?



Незважаючи на те, що ювелірної цінності рекордна перлина Пуерто не має, коштує вона приблизно 100 мільйонів доларів.

Виходить, тридакна - це підступна скриня, що заманює людей дешевими брюликами, а потім губить у чорних безоднях? Ні ж! Молюс на людей не полює. Його паща навіть до кінця не закривається. Єдина причина, через яку гігантська тридакна може чапнути, — це страх. Мантія двостулка дуже чутлива до коливань води. Від будь-якого несподіваного вторгнення в особисте життя вона просто намагається закритися. Але вона робить це дуже повільно. Тому всі чутки, що витають навколо молюска, навіяні титанічними розмірами. У страху великі очі.



Ну, і хто тепер убивця?

І взагалі, наша двостулка — мирний садівник, а не кровожерливий людожер! Гігантська тридакна живе у коралових рифах Індійського та Тихого океану. Там двостулка закопується спинкою в ґрунт і звертає стулки у бік поверхні. Мантія стає полем, на якому ростуть одноклітинні водорості! Вони отримують від тридакни захист, а самі діляться поживними речовинами, які нафотосинтезують. Але якщо союзу з одноклітинними ще не відбулося, двостулка живиться планктоном, проганяючи воду через мантію.



Через зв'язок з водоростями колір мантії тридакни стає яскраво-блакитним.

Кохання у світі скриньок-садівників теж є. Спочатку всі тридакни – гермафродити. Однак до самозапліднення вони не здатні. Тому, щоб збудувати сім'ю, молюски випльовують статеві клітини у воду. Коли вони потрапляють у мантію іншого молюска, відбувається запліднення, після чого тридакна випльовує вже запліднене яйце.



Ларисо, я там тобі подарунків начхав.

Через 12 годин лупиться личинка. Пару тижнів вона проводить у вільному плаванні, доки не відросте нога. За допомогою кінцівки дитинка вже впевнено пересувається по дну в пошуках місця, де він закріпиться на все життя. Яка, на хвилинку, може і до 100 років продовжитися.