Ексцентричний аристократ та його незвичайні обіди (6 фото)
«Пихаті чоловіки і манірні жінки... Корчать із себе казна-кого. Та цю гру у небожителів ще й підтримувати треба. Досить!» Так сказав себе якось Френсіс Генрі Еджертон, 8-й граф Бріджуотер (1756 – 1829). І все переробив під себе. 
Юнак здобув блискучу освіту і став священиком. Що не заважало Френсісу залишатися талановитим вченим та захопленим натуралістом. Тим більше, що обов'язки священика в парафіях виконувало довірена особа, а солідна спадщина дозволяла вести приємний спосіб життя. 
Френсіс Генрі Еджертон
І десь його захоплення природою перейшло межу. Еджертон став віддавати перевагу собачому товариству і влаштовував для своїх чотирилапих друзів звані обіди та вечері. 
Спеціально для собак Френсіс замовив шкіряні черевички, щоб ті не поранили лапи під час прогулянок лісом. Щовечора граф занурював півдюжини хвостатих товаришів у карету і виїжджав із ними на променад.
А до його повернення слуги вже сервірували стіл на 12 персон і по черзі вводили собак, шиї яких були пов'язані накрохмаленими серветками до хрускоту. Кожна була одягнена у спеціальний костюм і зображувала джентльмена чи леді.
Страви подавалися на тарілках із фамільного сервізу. А поки вихованці поглинали їжу, господар розважав їх великосвітською бесідою. Якщо манери псів за столом бажали кращого, то граф змушував порушників покинути зал. За дверима тих, хто провинився, вже чекали слуги, які мали переодягнути пустунів у імпровізований одяг лакеїв. Некраси за розпорядженням господаря не повинні були траплятися йому на очі протягом тижня. Потім покарання вважалося завершеним, і все поверталося на свої кола. 
Герб графів Бріджуотер
Граф довгий час прожив у Парижі в компанії чотирилапих друзів, які замінили йому сім'ю. І добряче дістав сусідів специфічним способом життя. На всі претензії він спокійно відповідав, що собаки поводяться краще за інших джентльменів. 
Меморіал Френсісу Еджертону, 8-му графу Бріджуотеру в каплиці Бріджуотера при церкві Святих Петра та Павла
Титул та графство припинили своє існування після смерті Еджертона. Але граф прославився не лише дивними звичками. Він залишив Британському музею солідну бібліотеку та заснував фонд, за рахунок коштів якого було придбано понад 3800 старовинних рукописів та книг. 
Картина Кассіуса Куліджа
