Норвезька сім'я шукала у дворі сережку, а знайшла прикраси вікінгів (4 фото)

Сім'я з Норвегії за допомогою металошукача досліджувала ділянку у пошуках втраченої сережки. Поруч із великим деревом за будинком пристрій дало сигнал. Замість сережки норвежці витягли з-під землі реліквії із поховання вікінгів віком понад 1000 років.





На думку експертів, дві бронзові брошки колись були вкриті золотом.

"Ці артефакти можуть бути першими знахідками епохи вікінгів (793-1066 рр. н.е.) на острові Йомфруланд і підтверджують, що на той час тут жили люди", - каже археолог Вібеке Ліа.



Йомфруланд – маленький острів біля південного узбережжя Норвегії з постійним населенням близько 75 осіб.

Сім'я повідомила про свою знахідку місцевій владі. Археологи продовжили розкопки та вивчили артефакти.





За словами Ліа, раніше на південному заході Йомфруланду було виявлено кілька споруд із каміння, їх ще називають "каїрнами". Дослідники припустили, що ці каїрни могли зробити в епоху вікінгів для того, щоб позначити свої права на землю та морський шлях. Однак не було свідчень того, що люди жили на острові до появи перших історичних записів у Середньовіччі.

Нова знахідка – могила жінки з аристократичного роду – дозволяє припустити, що каїрни справді були зроблені вікінгами.

Найбільший артефакт є брошкою овальної форми, яку жінка могла носити на бретелях сукні. Такі брошки часто знаходили у могилах епохи вікінгів, та її стиль був характерний для IX століття.

"Вони йдуть парами, по одній на кожну бретельку, тож там має бути ще одна", - сказала Ліа.



Другий предмет було складніше ідентифікувати, але він виявився брошкою. Форми для виготовлення таких прикрас було знайдено на археологічних розкопках у данському місті Рібі, заснованому у VI столітті доби ранніх вікінгів. Однак деталі знайденого екземпляра дозволяють припустити, що вона була виготовлена в ІХ столітті.

Вироби виконані з бронзи зі слідами позолоти, прикрашені складними гравіюваннями із зображенням тварин та геометричними візерунками.

"Вони перебувають у досить хорошому стані порівняно з більшістю знахідок, оскільки це місце ніколи не оралося", - пояснила археолог.