Космічний зонд "Кассіні", відправлений на орбіту для вивчення поверхні, кілець та супутників, згорів у його атмосфері за хвилину 15 вересня 2017 року. Завершивши майже 20-річну службу. 
Така сила далекої, загадкової та дуже небезпечної планети, названої на честь римського бога зародження та розкладання. Сатурн унікальний в своєму роді. Адже тільки його концентричні кільця, на відміну від інших планет-гігантів, чудово проглядаються у видимому світлі. 
Сатурн
Цією чарівною планетою дійсно хочеться милуватися. Але навіть якби була можливість робити це в безпосередньої близькості, то мить була б занадто короткою. Адже Сатурн не просто так отримав свою назву. Він дуже ворожий і навіть вбивчий по відношенню до всього чужорідного. 
Фото кілець Сатурна, зроблене "Кассіні"
Газовий гігант не має щільної поверхні за типом земної, оскільки складається з газів – водню, метану, гелію. Радіаційні пояси у планети відсутні – частки поглинаються кільцями. Але сплески радіовипромінювання – явище досить часто. Їх провокує взаємодія сатурнівської магнітосфери із супутниками. Максимума випромінювання досягає у кільцях. Тобто якщо теоретичний космонавт перетне їх площину, то неминуче зіткнеться з лавиною заряджених частинок, що мчать на величезній швидкості. Що буде з умовним мандрівником? Навіть не хочеться собі уявляти їхній результат зустрічі. 
Полярне сяйво на Сатурні
Гаразд, припустимо, підкорювач космосу впорався з цим бар'єром. Але у верхніх шарах сатурнівської атмосфери його вже з нетерпінням чекають дві нові перешкоди – низька (порядку –170 градусів) температура і колосальний тиск, який в раз на 100 вище порівняно із земним. І ці показники зростатимуть у міру занурення в атмосферу. 
Знімок з "Кассіні"
Наступна складність, з якою зіткнеться людина, це шторми та бурі, вірними супутницями яких виступають постійні блискавки. Швидкість вітру тут становить 1800 км/год (для порівняння: швидкість вітру при урагані у приземному шарі 200 км/год). Тобто тіло просто розірве на клаптики та ошметки. Причому так швидко, що людина й зрозуміти нічого не встигне. Такі кліматичні особливості на Сатурні можуть зберігатися аж до кількох місяців і навіть років.
А ще дуже зловісно звучить "голос" цієї планети. Декілька років тому фахівці NASA провели обробку плазмових хвиль, які рухаються у напрямку від планети до Енцеладу – шостого за розміром та чотирнадцятому за віддаленістю супутнику. В результаті вийшли звуки, які здатні вловлювати людське вухо. 
Знімок з "Кассіні"
Смертельний холод, жахливий тиск, вбивчі бурі та моторошні звуки, від яких у жилах льодіє кров, – все це Сатурн – прекрасний, величний та абсолютно смертоносний для людини. 
Зонд "Кассіні"
Апарат, названий на честь італійсько-французького астронома Джованні Кассіні та запущений 15 жовтня 1997 року з космодрому на мисі Канаверал, на заключному етапі роботи зібрав дані для детального вивчення всього сезонного періоду планети. 
Після входу в атмосферу Сатурна зонд упродовж хвилини продовжував збір та передачу даних про її склад та особливості. Потім апарат згорів, передавши вченим дані, на основі яких вони змогли підготувати карту гравітаційного та магнітного полів плінети, та знімки кілець газового велетня з близької відстані. Розшифровка деяких даних про Сатурна, переданих «Кассіні», продовжується і досі. 
Останні миті "Кассіні"
Додати свій коментар
Вам буде цікаво:
