Штрас, страз та алмаз – що їх поєднує? (11 фото)

Жив якось у невеликому містечку Вольфісайм, що на березі Рейн, один ювелір. Не найудачливіший і найбагатший, бо в такому місці розвинути ювелірний бізнес – таке собі заняття. Але вийшло так, що геніальна ідея не лише допомогла хлопцеві розбагатіти, а й подарувала можливість безлічі не дуже багатих дівчат (і хлопців теж) відчувати себе багатіями, жити на стилі та сяяти.





Ельзасець Георг Фрідріх Штрасс (1701-1772) вирішив, що треба щось робити з напівжебраком існуванням. І спала йому на думку ідея. Що на неї навело? Невідомо. Чи то блискучий промінь західного сонця, чи то чи тьмяно сяяла кочерга біля каміна. Але вирішив Штрасс поекспериментувати з дешевими матеріалами і створити з них дешеві ж, але красиві камені. Штучні. І приступив до експериментів зі склом, до якого додавав різні метали.



Вольфісайм





У ході дослідів Штрасс використовував різні добавки – залізо, талій, калій, свинець і не лише. І отримував ерзац-камені широкою палітри кольорів. Скло виходило такої чистоти та прозорості, що після огранювання фальшиві діаманти сяяли чистіше за справжніх. А креативний ювелір придумав ще й кріпити їх на шматочку фольги, що ще більше посилювало блиск.



Клієнти полилися в майстерню Георга відчутним струмком. Як і прибуток у кишені людини, яка вирішила зробити розкіш доступною. Але цього було обмаль, адже Штрасс хотів солідних баришів.

Що потрібно зробити, щоби продати щось непотрібне? Немає НЕ купити це найнепотрібніше, а потім продати. Треба зробити його модним. І тоді за трендовою фігнею потягнуться навіть ті, кому вона сто років не потрібна.



Людовік XV

А хто законодавець мод у країні? На той час у Франції такою персоною була маркіза де Помпадур – офіційна фаворитка короля Людовіка XV. Король пропагував аскезу, а жінка хотіла нарядів, розваг та прикрас. Які, треба сказати, пробивали відчутний пролом у скарбниці.



Маркіза де Помпадур

І поява Штраса з пропозицією, від якої неможлива було відмовитися, довелося дуже доречно. Лідерка отримала блискітки-скляшки, невідмінні від справжніх, у необмеженому кількість, король – відносний спокій та економію бюджету, а Штрас – посада придворного ювеліра, статус та стан.



Ігри зі скляними камінчиками дозволили йому займатися улюбленою справою та вийти на пенсію у віці трохи за 50. Де Помпадур зробила його вироби модними, і черга бажаючих їх придбати за недорого не висихала.



Так Штрасс і увійшов до історії. А його винахід – стрази, названі на честь творця, продовжують активно використовувати і досі день у різних областях, починаючи з ювелірної промисловості та закінчуючи стоматологією.