Головний убір як не найочевидніша, але ефективна зброя (4 фото)
Для простого японського народу, який працював на землі, головні убори грали важливу практичну роль. Вони також демонстрували приналежність до певного стану чи класу. Але у поширеного дорожнього капелюха, який називається амігаса, був ще одна додаткова прихована опція. 
Слово «амігаса» перекладається як плетена коса. І цей крислатий головний убір плився з рисової соломи у вигляді кола. Але оскільки піші подорожі, та ще й на далекі відстані – штука ризикована, то в чиюсь світлу голову прийшла якось ідея використати непомітний предмет образу як зброю. Для цього капелюха армували значним залізним обручем або кріпили зсередини кілька невеликих гострих лез. 
Ідея корисна та ефективна, оскільки з-під значного козирка та особи власника не видно. Катану, звісно, не сховати, а от невеликі висувні клинки, маленька цибуля та інша зброя невеликих розмірів просто. Ще конусоподібний головний убір відмінно підходив для перенесення стріл, які акуратно вплітали у вигляді спиць. Звичайно, при використання такої зброї важливу роль відігравала раптовість. Але, незважаючи на простоту і здається примітивність, капелюх врятував чимало життів своїх власників. 
Амігаса була у ходу у селян, оскільки надійно захищала під час роботи та пересування не тільки від палючих променів сонця, а й від зливи. Особлива конструкція могла навіть повністю закривати плечі, роблячи капелюх свого роду частиною обладунків. Селянську розробку взяли на озброєння не лише мирні мандрівники, а й самураї, а також злочинні елементи різних рівнів. Тому деякі помилково приймають її за частину класичного одягу самураїв. 
Окремі скептики вважають вигадкою цю функціональну навантаження головного убору, але музейні експонати та історичні архіви не лише Японії, а й інших азіатських країн доводять протилежне.
