Маленька працівниця, фото якої допомогло змінити трудове законодавство (6 фото)

Зафіксованій на фото дівчинці з серйозним поглядом всього 7 років. Але вона, як і інші 1,75 млн дітей за даними перепису 1900 року США вже працювала.





Історія маленької Розі Бердич, яка працювала чистильщицею устриць, стала відправною точкою у зміні законодавства, спрямованого протистояння експлуатації дитячої праці.



Знімок зробив у 1913 році на консервному заводі Varn & Platt Canning Co в Блаффтоні, штат Південна Кароліна фотограф Льюїс Хайн. Протягом 16 років він фотографував дітей та підлітків, які повноцінно працювали на заводах, фабриках, портах і навіть шахтах, щоб зібрати для Національного Комітету Дитячої Праці якнайбільше матеріалу. За цей час їм було зроблено 5 тис. знімків.

Розі народилася 1905 року. І на момент, коли було зроблено фото, працювала шакером – чистильник уже два роки. Як і решта дітей Бердич, яких, крім Розі, в сім'ї було троє.





Треба сказати, що продуктивність у дітей була нижчою. Відповідно, вони й отримували набагато менше, порівняно з дорослими. Убоге харчування та нестача ліків не сприяли тривалості життя маленьких працівників.



Але цій дівчинці пощастило. Справа в тому, що біляве дівчисько так зачарувала фотографа, що він зробив її знімки знову, через кілька років. І забезпечив одне фото написом: «Маленька Розі, одна з наших колишніх друзів, кого я знайшов у Блаффтоні 3 роки тому. Вона перестала працювати, тому що її мати боїться закону і регулярно відвідує школу».



Троянди у 70-х

Вже на початку цього століття історик, журналіст та генеалог Джо Меннінг зацікавився архівними знімками та спробував з'ясувати, що трапилося з дітьми з фото Хайна, з'ясувати їхні долі, знайти рідних.

Доля виявилася прихильною до Розі. Вона вийшла заміж за Джеймса ДеКріста. Хлопець був сантехніком, а потім купив невелику ферму, де Розі господарювала. Пара мала п'ятеро дітей. Якраз молодшу дочку Мері Агнес і знайшов Меннінг.



Та розповіла досліднику, що мати ніколи не говорила про роботу в такому юному віці, ні про навчання у школі. Але читати Розі вміла. Та ще й кілька мов знала. Все життя вона присвятила сім'ї, підтримувала в будинку бездоганну чистоту, розводила квіти та балувала рідних смачною їжею. Особливо їй удавалася випічка.

Померла жінка у 1990 році у віці 85 років. Завдяки знімкам Розі та інших маленьких працівників Національного Комітету Дитячого Праці спочатку досяг обмежень за віком для працівників до 12 років. Згодом було прийнято закон, який забороняв дитячу працю аж до 14-річного віку.