Дідусь-фальшивомонетник Емеріх Юттнер: злочин, покарання та несподіване багатство (9 фото)

Що робити, коли на чесно зароблені жити не виходить? Як варіант – жити на виготовлені не зовсім чесно.





Велика депресія зруйнувала чимало компаній та доль. Кожен виживав як міг. Свій вельми незвичайний спосіб знайшов і цей скромний людина. Житель Нью-Йорка Емеріх Юттнер, який потрапив у вир Великої депресії, був уже в похилому віці і працював скромним сміттярем.



Фото часів Великої депресії

Робота і так дозволяла ледве триматись на плаву. А коли гримнула криза, стало зовсім погано. І дідок вирішив як підмогу організувати скромний бізнес. Кримінальний – став фальшивомонетник.





Емеріх Юттнер

Треба сказати, що представників цього напрямку в той період і так було як бліх на собаці. Але їх ловили. А скромний дідусь вирішив не скупитися і спеціалізувався виключно на однодоларових купюр. Акули кримінального бізнесу не хотіли витрачати на дрібницю час економічно недоцільно. До того ж хто придивлятиметься до найдрібнішому папірці?

Це й зіграло Емеріху на руку. Купюри у дідуся кримінального світу виходили так собі, наче дитина намалювала. Навіть прізвище президента він умудрився написати з помилкою.



Справжня купюра (зверху) та підробка від Юттнера

Але як мотузці не витися, кінчик виявляється. І агенти Секретної служби міністерства фінансів дещо очманіли, коли розпочали відпрацювання скарг на фальшиві однодоларові банкноти: сама дешевий папір, неякісний відбиток, тьмяні фарби. А цей Wahsington? Боже-боже, яка ганьба. І сміх.



Агенти Секретної служби міністерства фінансів

Сміх сміхом, але за рік фальшивок набралося вже понад 500 штук. На скромнягу-тихушника порушили справу і надали кодове ім'я «Містер 880». Діяв фальшивомонетник дуже акуратно: не витрачав зараз більше 15 доларів, не з'являвся двічі на тому самому місці. Карта міста була обтикана червоними прапорцями як їжак голками: так агенти зазначали місця, де педант встиг проявитися.

Але Нью-Йорк – місто величезне. І обережно тишнювати можна було майже все життя. Агенти роздавали пам'ятки та листівки, інструктували продавців. Але, знову ж таки, збиток невеликий, і ніхто не з лупою розглядатиме дрібні купюри.



Після упіймання

Так минуло 10 років. І Емеріха не виявили б, якби не випадковість. 1948 року в одному житловому будинку сталася пожежа. І серед речей, що прийшли в непридатність, на згарищі виявилося кліше для друку грошей - дуже погане кліше. Власника квартири відразу взяли за зябра. І ним виявився вже дуже старий Юттнер.

Несподіваний щасливий фінал



Старий уже не міг працювати, животів у злиднях. І свої грубі фальшивки витрачав лише на їжу та предмети першої необхідності. Дані обставини, поважний вік, а також той факт, що Юттнер не обдурив жодного продавця більше ніж на долар, дозволили суду винести більш ніж м'який вирок: один долар штрафу та рік тюремного укладання.



Втім, і цей рік пенсіонер не відсидів: через старість дідуся випустили за чотири місяці. Здається, що він мав прожити відведені йому дні у злиднях. Але оскільки історія унікального – скромного і такого довгограючого фальшивомонетника потрапила у пресу, справою «Містера 880» зацікавилися кіношники.



Кадр із фільму "Містер 880"

І про пригоди-пригоди героя зняли однойменний фільм, представивши персонажа Шкіпера, прототипом якого став Емеріх, позитивним та загалом позитивним. Дідок отримав відсоток за участь у проект. Мільйонером не став, але несподівані гроші дозволили йому прожити залишок днів у ситості та достатку.