Що насправді показують у музеї унітазних кришок (5 фото)

Музей унітазних кришок прославив сантехніка на ім'я Барні Сміт, який захопився колекціонуванням цих предметів, вирішивши спочатку використовувати їх як основу для своїх "творів". В його колекції таким чином можна було побачити кришку із фрагментами Берлінської стіни, космічного корабля "Челленджер" та колючим дротом з Освенциму.





Барні Сміт та його музей унітазних дахів

Втім, почав він із приколу – просто причепив до кришки старі оленячі роги. Ідея здалася смішною, після чого Барні набрав якихось бракованих кришок у себе на роботі і почав розважатися, прилаштовуючи до них зовсім, здавалося б, недоречні речі.

Якщо подивитися фото, то можна бачити, що унітазні кришки стали "полотнами" для різних "картин".

Скажімо, абсолютно органічно на білому тлі виглядає чорна індіанська маска або великий хрест – навіть чимось нагадує герб, благо форма схожа. Є й зовсім дивні чи, якщо так буде доречно сказати, не надто концептуальні роботи.



Скажімо, приклеєні до білого пластику пульти від телевізора або курильні трубки особливого враження не справляють. Але це до певного часу було просто особисте хобі – тож і питати строго сенсу немає.

Втім, коли про колекцію дізналися, він вирішив відкрити власний музей – прямо вдома, у Сан-Антоніо (це Техас).

Музей унітазних кришок Барні Сміта сміливо можна зарахувати до гаражній культурі – принаймні експозиція була виставлена в чомусь на зразок гаража.





Це і цікаво – музей став досить відомим, Лувр, звичайно, але народ приїжджав спеціально, щоб подивитися на незвичайну виставку. Більше того – люди почали привозити свої роботи щоб Барні Сміт виставив їх у музеї.

До певного моменту стіни музею, навіть з урахуванням того, що це був простий гараж, прикрасили подарунки з Японії, Греції, Ізраїлю та ще багатьох країн.

Не знаємо, вірити чи ні, але було навіть заявлено, що у музеї можна побачити кришку унітазу із туалету Саддама Хусейна. Питання, хто міг її привезти і в якій ситуації цей дарувальник придбав такий "трофей", напевно, лише підганяв інтерес відвідувачів.



Або, скажімо, кришка від унітазу із приватного літака Аристотеля Онассіса, на якому літала Жаклін Кеннеді... Адже хтось не полінувався "стирити" цей раритет.

Втім, особливими доказами "достовірності" подарованих експонатів Барні Сміт навряд чи морочився, але свою роль у Залучення відвідувачів такі історії явно зіграли.

Пишуть, що за статистикою, яку вів сам Барні Сміт, музей, розташований у його будинку, відвідувало близько 1 тисячі людей на рік. Хтось посміхається, звичайно, але... Загалом, коли власник незвичайного музею став літнім, то вирішив продати свій бізнес – і зробив це.



Він зумів продати свій музей у 2017-му році і навіть встиг перерізати стрічку на відкритті музею на новому місці (у місті Колонія тут, у Техасі) – буквально за кілька місяців до своєї смерті у липні 2019 року.