Чому в європі раніше спали в шафах (5 фото)
Коли ми чуємо ідею про сон у шафі, то відразу уявляємо собі або карикатурно-стереотипну історію про чоловіка, що рано повернувся, або романи про Гаррі Поттера, який жив у комірчині. 
Тільки ось сон у шафі — не частина народного епосу чи Поттеріани. Це цілком звична практика для Європи, яка продовжувалася аж до початку 20 століття. 
Так, якщо ви раптом опинитеся в Європейських музеях, то майже напевно побачите там дивний предмет меблів - шафа, всередині якої розташоване спальне місце. Тільки ось шафа ця настільки маленька, що навіть не зовсім зрозуміло — як там може поміститися дорослий і здорова людина? Все-таки деякі шафи завдовжки досягають всього метра двадцяти-тридцяти сантиметрів.
Відповідь проста: люди в ті часи спали напівсидячи, спершись ліктем спиною об гору подушок. З урахуванням того, що люди тоді були нижчими, невеликого простору вистачало для відпочинку. Причин такої дивної пози досі ніхто не знає, але в мережі можна знайти десятки пояснень: від того, що люди не хотіли спати лежачи, щоб біси не сплутали їх з мерцями до того, що таким чином середньовічні лікарі боролися з мозковими крововиливами. 
Тільки все це не відповідає на головне питання: навіщо люди взагалі забралися до цих шаф? Чим їм звичайні ліжка не сподобалися? Вони і місця менше займають і виготовляються простіше. Відповідей відразу кілька.
Безпека та комфорт
Почнемо з того, що шафи-ліжка зберігали здоров'я середньовічних мешканців. Тут треба розуміти: звичних на тій же Русі чи в Азії печей у Європі не було. З кінця осені до початку весни сильний вітер і вогка погода додавали людям значного дискомфорту в умовах відсутності будь-якого опалення. Шафи, що закриваються на Дверцята, могла непогано захищати від холоду: за рахунок невеликого простору, повітря з людиною всередині швидко прогрівалося, мороз відступав. 
Правда через високу вологість повітря і тих же закритих дверей аромат у цих шафах стояв просто жахливий. З гігієною і так у середні віки були проблеми, а тепер уявіть, що весь бруд, весь піт і сморід зачинялися в шафі. Загалом людям того часу можна було лише поспівчувати. Крім того, блохи та клопи нерідко заводилися в таких шафах, тому спати там із комфортом було майже нереально.
Втім, краще це, ніж щури і миші, які могла бігати вночі не лише по підлогах, а й по ліжках європейців. Дверцята на шафах стримували гризунів, забезпечуючи людям більш-менш спокійний сон.
Самота
Крім того, дверцята шафи давали якусь самоту. Раніше траплялися випадки, коли вся сім'я жила в одній кімнаті, та й прислуга часто тулилася у невеликому приміщенні. Щоб дати людям можливість добре поспати та зберегти нехай невелике, але почуття приватності, чудово підходили такі шафи. 
Для економії місця спальні шафи часто мали два поверхи. часто використовувалося як розміщення прислуги, так розміщення дітей. Існували і двомісні шафи для сімейних пар.
Загалом, клаустрофобією люди в ті часи, зважаючи на все не страждали, а ось від агресивного впливу клімату та шкідників постійно. І спальні шафи частково рятували людей, дозволяючи тим спати з мінімальний комфорт.
