Що за загадкова біла дама, через яку перебили австралійських аборигенів (4 фото)

Цій історії вже 200 років. За цей час загинуло безліч невинних людей, але це нікого не цікавило.





В Австралії є озеро Гіппсленд. Його околиці у 1840-х роках досліджувала команда першопрохідців на чолі з Ангусом Макмілланом. Тоді вони зустріли аборигенів, серед яких була біла жінка. Це їх схвилювало і вони кинулися за ними в найближче селище, в ньому виявили закривавлений європейський одяг та труп хлопчика, який зашили в шкуру кенгуру.

Лиха команда вирішила, що тут було вбивство та почала допитувати місцевих. Ті нічого не розуміли, тільки злякано трясли головами та просили їх не чіпати. Принаймні так розповідав Макміллан, але жодних доказів не надав.



Ангус Макміллан

Подробиці з'ясувалися трохи згодом: неподалік розбився корабель "Британія", він йшов з Англії до Сіднея. На борту було лише дві жінки - дружина капітана і молода дівчина, вона пливла до свого нареченого імені Фрейзер Коли про це дізналися – організували експедицію. Місцевих били і вимагали віддати білу дівчину. Жодного результату.



Одні з останніх чистокровних аборигенів

Але чутки про полонянку не вщухали і в 1846-1847 роках зібрали ще одну групу і вирушили на пошуки таємничої європейської жінки. "Мисливці" нишпорили по околицях і прибивали до дерев хустки з написом: “Біла жінка! Вас шукає загін озброєних чоловіків. Будь ласка, біжіть до нас, як тільки побачите чи почуєте!”

І знов нікого не знайшли. Тоді стали винищувати місцевих. жорстоко вирізали людей, які навіть не здогадувалися, чого від них хочуть.

Ну а міф про дівчину лише розростався. Нібито знайшовся чорний хлопчик, який розповів, що якось грав із дітьми від білої жінки. Розповідали, що містер Фрейзер також організував експедицію та розшукує втрачену наречену. Усіх охопило якесь божевілля.



Народний танець аборигенів

Нарешті, чергові “шукачі” підійшли до справи ґрунтовно: знайшли провідника серед місцевих та обійшли всі селища на околицях озера Гіпслер. В одному з них був вождь на ім'я Бунгален, він нібито "розколовся" і визнав, що взяв за дружину білу дівчину. І погодився на неї віддати.

Радість пошукачів трохи стихла, коли аборигени принесли їм жіночий труп. Вони знайшли її після аварії корабля і дівчина вмирала. Після смерті її труп зберігали як реліквію. Не варто забувати, що це були все-таки аборигени.

Але історія не закінчилася – місцеві газети почали роздмухувати міф про те, що аборигени просто вбили членів екіпажу затонулого корабля. А двох жінок взяли в полон і силоміць видали заміж. Потім одна померла, а друга так і залишилася у вождя.



Аборигени, але вже з домішкою європейської крові

І цю казку мусолили десятки років. З одного боку – схоже на марення. А з іншого – це дуже нагадує виправдання для безкарного винищення аборигенів. Їм не пощастило, вони займали територію, яку хотіли присвоїти європейці. І почалася бійня, вона йшла дещо етапів і закінчилася практично поголовним винищенням чи вигнанням місцевих. Малу частину асимілювали. Прямо як в Америці, тільки тут племена були беззахисніші, ніж індіанці. Тому з ними розправилися швидше.

Під кожну операцію вигадували новий привід. Але першим був міф про ніжну білу дівчину, яку тримають у полоні.